Військові 14 ОМБр показали роботу наземних дронів у бойових умовах

Про те, як НРК трансформують уявлення про війну, які завдання закривають роботизовані платформи та які складні місії дозволяють проводити на передовій розповіли на Youtube-каналі 14 механізованої бригади імені князя Романа Великого, - передає Суспільне.

Наземні роботизовані комплекси доставляють на позиції бойові комплекти, харчі, пальне й дрони без участі людини. За кожною поїздкою, зазеначають в ОМБр, стоїть ціла спецоперація: планування маршрутів, обльоти місцевості і пошук безпечних шляхів.

Один із таких наземних дронів для волинської бригади передали благодійники з Латвії, розповів військовий Анатолій. З його слів, цей НРК зараз проходить етап польових випробувань і тренувань екіпажів.

«Він (дрон – ред.) ще участь не приймав, так як він зараз в нас на «обкатці». Він зараз обвариться, натягнуться массітки. Настроїмо по електричних питаннях. Хлопці звикнуть до управління цього дрона. Ще трошки підточимо під себе і будемо відправляти на бойові завдання», – каже боєць.

Також військовий поділився тим, як став на захист України. В армію Анатолій потрапив у 2016 році: декілька місяців провів на пункті постійної дислокації, ознайомився зі службовими обов'язками, людьми, технікою, після чого відправився в АТО/ООС.

«Всі мої друзі – військові пішли вчитися на офіцера. Я щось вагався, та підписав контракт з ЗСУ. Попав в окрему медичну роту на посаду «технік роти» і в подальшому займався «лікуванням» авто. До автотранспорту я відношення до армії не не мав ніякого, в плані ремонту не займався. Всього навчила армія», – каже боєць.

Після завершення контракту в березні 2022 року Анатолій планував звільнитися зі служби та повернутися до цивільного життя, однак, з його слів, доля склалася інакше. Зараз військовий продовжує виконувати бойові завдання на сході країни.

«В батальйон безпілотних систем я потрапив через своїх друзів. Доля вирішила так, що я попав сюда. Я би сказав, що це була вже мрія сформувати батальйон, про який почують всі. Перші місяці було дуже важко. Спочатку доводилось самому робити за всіх. Командування дало обіцянку, що я остануся зі своїми людьми», – говорить воїн.

Щодо роботи з наземними роботизованими комплексами, то, зі слів Анатолія, логістична місія розпочинається з планування, яке є обов'язковим.

«Малюємо маршрути, виконуємо обліт, дивимось де яка яма, болото, міни, «ждуни». Попередньо, коли ми під'їжджаємо до небезпечних ділянок, нас хлопці проводять дроном, оглядають місцевість і тоді ми можемо сміло вирушати і продовжувати місію. Краще підірвати НРК чи щоб дрон влучив в НРК, ніж в живу людину. Скільки б воно не коштувало, людське життя в найдорожче!» – сказав захисник.

У батальйоні, зазначив Анатолій, потребують спеціалістів різних категорій, зокрема є потреба у фахівцях з радіоелектроніки та електроніків для ремонту дронів.

«Більшу роль відіграють, як я кажу на них – «електроди», які налаштовують все, що пов'язано з електронікою. Ми хочемо організувати, щоб була безперервна доставка БК, FPV-дронів, харчів хлопцям певним обсягом. Я скажу, що в батальйоні є таке: якщо людині це не підійшло, він знайшов себе в чому другому. Він може прийшов водієм НРК, а оказується »ефпівішником» чи »вампірістом», – сказав воїн.

Анатолій зазначив, що військові часто втомлюються, виконуючи бойову роботу, однак підтримка потратимів, жарти та слові підтримки додають сил.

«У хлопців є різні жарти, піднімають тобі настрій. Коло спілкування, робота, коли воно все налажено, коли все їде – оце піднімає настрій. Який би ти не був втомлений, якщо щось получилося, це одразу мотивує, здається, наче виростають крила, і ти хочеш далі й далі йти до мети», – резюмував боєць.

Вдома на військовослужбовця чекають дружина, донька і син, який цьогоріч іде до першого класу. Анатолій додає: мріє потрапити на свято першого дзвоника до своєї дитини.

«Кількістю дронів і місій воїни хочуть досягти такої системності, щоб ворог не зміг просунутися ні на метр. Найбільший для них кайф – успішність місії. Саме тоді емоції у хлопців сильніші, ніж на чемпіонаті світу з футболу!» – додали в бригаді.

Читайте також:

• Від електромонтера до командира аеророзвідки: історія прикордонника з Волині
• Повернувся з Польщі, щоб воювати: історія волинянина, який став незамінним на фронті
• За понад 3 роки служби мав лише одну відпустку: Герой з Волині загинув під час виконання бойового завдання на «нулі»