Обмеження, стипендії та нові можливості: як волинські студенти навчаються за кордоном під час війни

Як вплинули обмеження на міжнародні обміни, які труднощі доводиться долати студентам та які перспективи відкриваються перед ними – розповіла ВСН фахівчиня з академічної мобільності відділу міжнародних звʼязків Волинського національного університету імені Лесі Українки Анна Романюк.

– Як обмеження, пов’язані з воєнним станом, вплинули на участь студентів ВНУ у міжнародних програмах обміну?

– Ви маєте на увазі обмеження, пов’язані з воєнним станом?

– Насправді ситуація двояка. З одного боку, є певні труднощі, але з іншого – ми отримали значно більше можливостей. Наші міжнародні партнери почали активно нас підтримувати, навіть попри війну. Ми приймали делегації з Канади, Хорватії, інших країн, і вони пропонували партнерство.

Наприклад, програма Erasmus+ зараз надає вищі стипендії для українських студентів, враховуючи їхній статус. Це суттєва підтримка, особливо в порівнянні зі студентами з інших країн. Отже, обмеження навіть певною мірою позитивно вплинули на нашу співпрацю з міжнародними закладами.

– Які програми залишаються доступними для українських студентів, незважаючи на обмеження?

– Усі основні програми залишаються доступними: семестровий обмін, Erasmus+, а також програма подвійного диплому. Якщо університет має відповідний договір з іноземним вишем, студенти можуть скористатися можливістю навчання за подвійним дипломом. Тож можливості залишаються відкритими, головне – бажання студентів.

– Як університет ВНУ адаптується до нових умов?

– Процедура подачі документів майже не змінилася, незважаючи на деякі обмеження. Найбільша проблема – виїзд хлопців за кордон. Проте, з квітня 2024 року діє постанова Кабміну, яка дозволяє студентам-чоловікам виїжджати для навчання за програмами академічної мобільності на період одного семестру.

Важливо підготувати необхідний пакет документів: запрошення, довідку з ТЦК, документи з університету, довідки про знання мови тощо. Незважаючи на складнощі, нам вдалося відправити за кордон досить багато студентів у минулому семестрі.

– Чи стали складнішими процедури подачі документів і отримання віз?

– Найбільші труднощі виникали через закриття консульств, зокрема в Луцьку. Нам доводилося оформлювати візи через посередників у Польщі, що було незручно та додатково коштувало студентам грошей. Деякі через це навіть відмовлялися від обміну.

Проте для тих, хто справді мотивований, такі труднощі не були перешкодою. Процедура подачі документів загалом не змінилася, лише деякі програми тепер вимагають довших термінів перебування, що зобов’язує студентів оформлювати візи.

– Чи змінилися критерії відбору учасників?

– Так, тепер ми більше уваги приділяємо мотивації студентів. Раніше співбесіди проводили лише для програм Erasmus+, але тепер вони стали обов’язковими і для семестрових обмінів. Відбір базується не лише на академічній успішності, а й на рівні знання мови та мотивації студента.

– Які труднощі найчастіше виникають у студентів під час обмінів?

– Основна проблема – мовний бар’єр. Якщо навчання проходить, наприклад, польською мовою, студенти можуть стикатися з труднощами в комунікації. Проте, зазвичай викладачі дуже відкриті до допомоги, і ці труднощі швидко долаються.

– Як університет чи організатори обміну підтримують студентів, які залишаються в Україні?

– Насамперед, пропонують нові можливості. На жаль, вони не можуть вплинути на державні органи, які регулюють виїзд, але активно підтримують студентів, які відповідають вимогам та готові до участі в програмах.

– Чи є альтернативні формати участі, наприклад, онлайн-обміни?

– Так, є індивідуальна академічна мобільність, яка не вимагає обов’язкового договору між університетами. Наприклад, деякі програми пропонують стипендії за онлайн-навчання. Це гарний варіант для тих, хто не може виїхати за кордон.

– Як обмеження впливають на психологічний стан студентів?

– Не найкращим чином. Студенти готуються, сподіваються на виїзд, але через зміну умов можуть не отримати такої можливості. Це стресово. Тому важливо бути готовими до всіх сценаріїв.

– Чи планується адаптація програм обміну до нових реалій?

– Це залежить від кожного конкретного партнера. Ми можемо ініціювати підписання договорів, які передбачатимуть онлайн-навчання або інші альтернативні формати для українських студентів.

– Які міжнародні партнери найбільше підтримують українських студентів?

– Найактивнішу підтримку надають Польща та Литва. Вони збільшили кількість академічних можливостей та стипендій. Програма Erasmus+ також значно розширила фінансування.

– Які можливості залишаються для студентів після завершення обмежень?

– Думаю, можливостей буде ще більше. Європейські країни продовжують активно підтримувати українських студентів, а ми, у свою чергу, розширюємо партнерські зв’язки, щоб відкрити ще більше шансів для молоді.

Автор: Кирил Сапожник

Читайте також: 

• У Луцькому НТУ розповіли, де братимуть гроші на реконструкцію Будинку офіцерів
• У ВНУ імені Лесі Українки призначили виконувача обов’язків ректора
• Військова підготовка у вишах: що чекає луцьких студентів