Волинянин 17 років працював на «швидкій», а тепер майже рік евакуює поранених з Торецького напрямку

Волинянин 17 років працював на «швидкій», а тепер майже рік евакуює поранених з Торецького напрямку

Пан Анатолій у 2006 році закінчив Ковельський фаховий медичний коледж на Волині і пішов працювати фельдшером/керівником виїзної бригади екстреної медичної допомоги. А у серпні 2023-го чоловік (маючи вже 17-річний досвід роботи на «швидкій»!) став до лав медичної роти «Сталевої Сотки».

Спочатку був санітарним інструктором, а невдовзі одержав призначення на посаду фельдшера евакуаційного відділення, - розповідають на сторінці 100 ОМБр у фейсбуці

– Тодішній командир медроти запитав мене, який позивний хочу обрати. Я почав міркувати вголос: мовляв, прізвище Могиль – можна було б взяти псевдо «Могила». Командир трохи розгубився, а ж тут заходить наш кухар Микола і відразу пропонує мені стати «Магом» – на тому й зупинилися, – розповідає Анатолій.

Відтоді «Магу» довелося «почаклувати» в Серебрянському лісі, на Покровському напрямку – і вже 12-й місяць він займається евакуацією поранених з Торецького напрямку.

Волинянин 17 років працював на «швидкій», а тепер майже рік евакуює поранених з Торецького напрямку

Завданням евакуаційної групи є доставити пораненого з точки евакуації на стабілізаційний пункт, або ж зі «стабіка» – до ПХГ (передової хірургічної групи):

– Доводиться транспортувати бійців з ампутаціями, інтубованих, під апаратом штучної вентиляції легень, з пораненнями черевної порожнини, грудної клітки, – розповідає про свої щоденні бойові будні «Маг», – Та чи не найбільше з-поміж сотень поранених запам’ятався побратим з травмою обличчя. Кров забігала в горло і він постійно давився. Довести його живим до «стабіка» було надскладним завданням – але ми впоралися!

Волинянин 17 років працював на «швидкій», а тепер майже рік евакуює поранених з Торецького напрямкуВолинянин 17 років працював на «швидкій», а тепер майже рік евакуює поранених з Торецького напрямку

Найбільшою мрією Анатолія, звісно, є повернення на Волинь – до рідного Ковеля. Адже там на чоловіка чекає кохана дружина Олена та дві донечки: 13-річна Анастасія і 17-річна Дарія. А ще великі життєві захоплення: риболовля (як літня, так і зимова!) та футбол (у юнацькі роки і сам крутезно грав – нині ж здебільшого вболіває за улюблене київське «Динамо»!).

Нині ж витримувати постійні стресові ситуації «Магу» допомагає почуття гумору:

– Якось віз поранених з точки евакуації на «стабік». Один був лежачий – важкий. Другий сидячий – середній. Сидів навпроти й уважно придивлявся до мого «броніка» з шевроном-позивним «Маг». Потім тицяє на мене пальцем і серйозно так питає: «Волшебнік?». – А я (з усіх сил намагаючись не розсміятися!) давай «пояснювати»: мовляв, таки справді є дипломованим чарівником – магістром білої магії! І уже розпочав сеанс «чаклування»: тож тепер з ними, моїми «підопічними», точно усе буде добре!

Читайте також: 

Можливо зацікавить

У перший день війни пішов добровольцем на фронт: спогади про Героя з Волині Василя Клепенчука
історії війни

У перший день війни пішов добровольцем на фронт: спогади про Героя з Волині Василя Клепенчука

Після поранень – знову на передову: історія захисника з Волині
історії війни

Після поранень – знову на передову: історія захисника з Волині

Служити Україні: курсанти волинського вишу склали військову присягу
фото

Служити Україні: курсанти волинського вишу склали військову присягу

Нащадок гетьмана, який розгромив московитів під Конотопом, став лікарем «Сталевої Сотки»
фото

Нащадок гетьмана, який розгромив московитів під Конотопом, став лікарем «Сталевої Сотки»

«Хотів жити для донечки, а загинув, рятуючи інших»: історія медика Романа Ткача з Волині
відео
фото

«Хотів жити для донечки, а загинув, рятуючи інших»: історія медика Романа Ткача з Волині

За десять хвилин зібрався і пішов захищати країну: важка хвороба забрала життя 49-річного Героя з Волині Микола Борисюка
історії війни

За десять хвилин зібрався і пішов захищати країну: важка хвороба забрала життя 49-річного Героя з Волині Микола Борисюка

Прощаючись після відпустки з рідними, серцем відчував, що додому живим уже не повернеться: спогади про волинського Героя Володимира Душука
історії війни

Прощаючись після відпустки з рідними, серцем відчував, що додому живим уже не повернеться: спогади про волинського Героя Володимира Душука

Вічна дорога додому: Волинь попрощалася з полеглим захисником Миколою Корукою
фото

Вічна дорога додому: Волинь попрощалася з полеглим захисником Миколою Корукою

Понад півтора року родина жила надією: на Волині відспівали Героя Івана Липку

Понад півтора року родина жила надією: на Волині відспівали Героя Івана Липку