Волинянка майже 60 років виготовляє рушники
71-річна Анастасія Андрусик із села Бихів, що на Волині, майже шістдесят років займається ткацтвом. Жінка має ткацький верстат, якому понад сто років, і досі працює за ним — виготовляє рушники, рядна та покривала. Ремесло перейняла від матері ще в дитинстві, а нині передає знання та навички своїм дітям і онукам.
Про волинську майстриню пише Суспільне.
"З льоном багато роботи, цілий рік над ним треба працювати, щоб такі нитки робити, таке все ткати. Працювала змалку, я була третьою в сім’ї, біля мами весь час ходила, помагала і вона мене вчила. Ще таких прядок не було, був потас і вручну тягнули, і крутили веретено, і намотували на веретено", — сказала Анастасія Андрусик.
Льон почала прясти в п’ятому класі, ткати — у 13 років. Майстриня розповіла, що спочатку робила легші вироби — портовини та рушники, а складніші виготовляла її мати. Наразі Анастасія Андрусик продовжує працювати за верстатом її бабусі, який дістався їй у спадок. Інструменту приблизно 100 років.
"Цей верстат маленький, його можна скрізь поставити. Працює добре. Якщо добре ткати, то за день можна три рушники виткати. Хто здоровий, то може ткати пів дня і день, а я так не можу, бо вже не літа такі. Все тіло рухається: і руки, і ноги, і хребет", — зазначила ткаля.
Під час роботи Анастасія Андрусик співає. Розповіла, з молодих літ любила ходити по весіллях й виконувати пісні. Минає 34 роки, як співає в церковному хорі.
Жінка вирощує льон, з якого й виготовляє тканину. Для цього збирає рослину, відділяє від стебла насіння, яке згодом чистить та б’є, а стебла висушує і тре на терниці .
"Ця тканина дуже корисна до тіла, вона така легка, приємна. Рушники добре воду вбирають, перуться, вибілюються", — зауважила ткаля.
Анастасія Андрусик має двох доньок та сина. Усі вчителюють, майстриня вчить їх ткацтву.
"До ткацтва ми були задіяні, коли влітку приїжджаю, то тчу рушники лляні. До прядіння мама залучає і мою дочку Ангелінку. Я дуже хочу, щоб не втратився зв’язок поколінь, не втратилося ремесло, бо це обов’язково нам, поліщукам, треба знати", — сказала донька Віта Домашич.
Лляні рушники Анастасія Андрусик пере та прасує теж давнім способом: намотує тканину на качалку та протискує її через "праник". Пізніше додатково б’є рушники качалкою, щоб тканина ставала м’якшою та рівнішою.
Читайте також:
- Волинянка в себе вдома створила унікальний музей
- Гарбузові пироги, кутя та мацик: культурна спадщина Волині поповнилася новими елементами
- Голубці за рецептом волинянки стали національним надбанням України
Будь в курсі усіх новин
