Валентина Панасюк-Приймачук: вчителька, музикантка та берегиня українських традицій Волині

У селі Межисить Ковельського району живе жінка, яка все життя присвятила дітям, музиці та збереженню українських традицій - Валентина Панасюк-Приймачук запалює серця іскрою музики та любові до рідного краю.

Про волинянку пишуть Волинські новини з посиланням на сюжет ТРК «Аверс».

Спершу закінчила хоровий відділ в училищі і працювала у місцевому будинку культури.

«Навчалася в школі добре, на відмінно. Як прийшла документи здавати в те училище, то вони сказали: «Дівчино, чи ти здуріла? Куди ти йдеш з такими оцінками». А я кажу: «Хочу, просто хочу співати і вчитися». Попрацювала, а тоді поступила у Рівненський педінститут. Робота дуже цікава з дітьми, всю душу віддавала я їм», – каже Валентина Панасюк-Приймачук, колишня вчителька початкових класів та музики у селі Межисить.

У школі Валентина Іванівна не просто вчила співати, вона ніби запалювала іскру. Возила учнів на мистецькі конкурси, писала сценарії, готувала костюми і вчила дітей відчувати. Бо вірить, що музика – це не розвага, а мова душі. Пригадала жінка й улюблену українську народну пісню свого тата – «Посіяла огірочки».

Валентина Іванівна завжди намагалась берегти місцеві традиції. Нині ж колишня вчителька мріє записати театралізовану постановку про волинське весілля, особливо – маловідомий і незвичайний обряд «Відспівування сиру».

«Він у нас відбувався тоді, коли молодий зі свахами приходив до молодої. Вони всі сідали за стіл. А тоді, коли вже посідали за стіл, то приходили запорожці в хату забирати сумку із харчами. Там вони готували дуже багато. А запорожців також вистачало у нас. Колись, може, більше запоріжців було, як весільних. За те, що вони от молодому видають молоду, то вони мали віддати сумку», – каже пані Валентина.

Чому ж обряд називається «Відспівування сиру»?

«Бо обов’язковим елементом у харчах мав бути сирок. Такі пиріжки сушені, їх колись сушили на печі чи в печі. Такі жовтенькі вони, хороші. І отак називали «Відспівування сиру», – каже волинянка.

Учасники весільного обряду на Ратнівщині добре знали, як той сир відспівувати.

«Ой добрий вечур, добрії люди! Що ми хочемо, чи тоє буде? Ой чи нам буде сирець біленький, ой чи нам буде хлібець м’якенький?» Це запорожці до весільних людей співали. А весільні відспівували: «Жіночки-голубочки, ідіте до роботи. Ми сіли до суботи, ідіте до кужілки, ми сіли до неділки», – наспівує пані давній обряд Валентина.

Саму ж Валентину Іванівну можна назвати Берегинею. Берегинею пісні та традицій народу...