Історія бійця 14 ОМБР з позивним Тренер

У школі воїна Князівської бригади Руслана дражнили за доброту та худорлявість, тож із юності він займався боксом і важкою атлетикою. Згодом здобув звання майстра спорту з гирьового спорту, працював тренером у дитячо-юнацькій спортивній школі, виховав двох чемпіонів світу серед студентів, тривалий час жив за кордоном.

Та з перших тижнів повномасштабного вторгнення повернувся, щоб боронити свою країну, розповідають на сторінці 14 ОМБР.

– А колись я просто мріяв водити автобус, – усміхається Руслан. – В дитинстві дуже любив стояти біля водійського місця, адже звідти найкращий вид. Частково цю дитячу мрію здійснив у Князівській бригаді. Зараз нерідко доводиться сідати за кермо, щоб виконати бойове завдання.

Роки у піксельному однострої Руслан може окреслити кількома словами: Куп’янський напрямок, Князівська бригада, підрозділ РХБЗ.

Його життя - готовий сценарій для голлівудського мотиваційного фільму: історія «Тренера» з волинської бригади

Будні воїна сповнені небезпечними завданнями, та дещо він, все ж таки, взяв із цивільного життя – любов до спорту. У ті рідкі вільні хвилини Руслан із задоволенням повертається до «заліза».

– Мій позивний Тренер – говорить сам за себе. Я радий, що дотичний до створення спільноти любителів гантель у нашому підрозділі. Адже заняття спортом не лише допомагають відновити сили та відволіктися, а й неабияк згуртовують.

Після війни Руслан мріє повернутися до тренерської роботи – допомагати вихованцям удосконалювати фізичну форму. Зізнається, що любить бачити позитивні зміни. А ще більше любить створювати їх – для окремих людей і для країни.