З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»

З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»

До Князівської бригади Вадим приєднався у 2020 році, коли пролунав фінальний свисток останнього матчу його футбольної кар’єри. Колись він грав у першій та другій лізі чемпіонату України, а також виступав за молодіжну збірну на міжнародних змаганнях. Тепер він – частина команди Князівських воїнів. 

Історію захисника розповіли 14 ОМБр.

– Вгадайте, який у мене позивний? Мій дід був Маглай, мій батько – Маглай. Тож спробуйте довіритися логіці й не помилитеся! - Жартує побратим.

Вадим з гордістю розповідає про відважних родичів: діда, що виганяв загарбників ще в середині минулого століття, та батька – відомого у Володимирі правоохоронця, який нині також нищить ворога на передовій.

Хлопець зізнається, що сюди його привело дитяче захоплення історією України, любов до зброї, а ще поради друзів та знайомих.

З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»

– Можна нескінченно дивитися, як горить вогонь, як тече вода і слухати, як ворог по радіозв’язку ділиться своїми планами. Довгий час моїм завданням було ламати їхні задуми: прослуховувати ефір, допомагати виявляти ворожі БПЛА й піхоту, наводити артилерію. Застав я і часи ООС, а згодом – і велику війну…

За роки служби в піхотному підрозділі Вадим набув цінного бойового досвіду. Тепер він ділиться ним із побратимами.

– На навчаннях зосереджуємось на фізичній, вогневій, тактичній і медичній підготовці. Відпрацьовуємо злагоджену взаємодію, командну роботу. Ми не лише навчаємо, а й вчимося самі, адже війна постійно змінюється.

З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»

Незмінним лишається головне – мотивація Вадима. Він воює заради рідних і своєї країни. Щоб після перемоги насолоджуватися життям поруч із тими, хто назавжди у серці – дівчиною та батьками. А зараз їхня підтримка зігріває серце воїна, додає сил міцно тримати зброю, адже саме вона допоможе перетворити мрії на нову щасливу історію. 

Читайте також: 

Можливо зацікавить

Від поліції до стрілецького батальйону: історія офіцера Петра Любчика з Волині
відео

Від поліції до стрілецького батальйону: історія офіцера Петра Любчика з Волині

На Куп’янському напрямку військові 14-ї бригади знищили російські безпілотники та техніку

На Куп’янському напрямку військові 14-ї бригади знищили російські безпілотники та техніку

Історичні кадри: як у Ковелі 20 років тому освячували найвищий у світі пам’ятник Тарасу Шевченку
фото

Історичні кадри: як у Ковелі 20 років тому освячували найвищий у світі пам’ятник Тарасу Шевченку

Назавжди – 27: після 15 місяців тиші молодий Герой знайшов вічний спокій на рідній Волині
історії війни

Назавжди – 27: після 15 місяців тиші молодий Герой знайшов вічний спокій на рідній Волині

Село Кличковичі на Волині: чи пов’язані брати Клички зі своїм «родовим» селом

Село Кличковичі на Волині: чи пов’язані брати Клички зі своїм «родовим» селом

Волинянка через десять років знайшла вишиванку зі свого сну

Волинянка через десять років знайшла вишиванку зі свого сну

Я залишаюсь у строю, бо вірю – ви зможете жити краще»: історія воїна з Волині, удостоєного державних нагород
фото

Я залишаюсь у строю, бо вірю – ви зможете жити краще»: історія воїна з Волині, удостоєного державних нагород

І став учитель воїном світла: спогади про Героя з Волині Руслана Будя
історії війни

І став учитель воїном світла: спогади про Героя з Волині Руслана Будя

«Не вагався жодної хвилини»: історія волинського поліцейського, який майже два роки на фронті
історії війни

«Не вагався жодної хвилини»: історія волинського поліцейського, який майже два роки на фронті