З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»

З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»

До Князівської бригади Вадим приєднався у 2020 році, коли пролунав фінальний свисток останнього матчу його футбольної кар’єри. Колись він грав у першій та другій лізі чемпіонату України, а також виступав за молодіжну збірну на міжнародних змаганнях. Тепер він – частина команди Князівських воїнів. 

Історію захисника розповіли 14 ОМБр.

– Вгадайте, який у мене позивний? Мій дід був Маглай, мій батько – Маглай. Тож спробуйте довіритися логіці й не помилитеся! - Жартує побратим.

Вадим з гордістю розповідає про відважних родичів: діда, що виганяв загарбників ще в середині минулого століття, та батька – відомого у Володимирі правоохоронця, який нині також нищить ворога на передовій.

Хлопець зізнається, що сюди його привело дитяче захоплення історією України, любов до зброї, а ще поради друзів та знайомих.

З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»

– Можна нескінченно дивитися, як горить вогонь, як тече вода і слухати, як ворог по радіозв’язку ділиться своїми планами. Довгий час моїм завданням було ламати їхні задуми: прослуховувати ефір, допомагати виявляти ворожі БПЛА й піхоту, наводити артилерію. Застав я і часи ООС, а згодом – і велику війну…

За роки служби в піхотному підрозділі Вадим набув цінного бойового досвіду. Тепер він ділиться ним із побратимами.

– На навчаннях зосереджуємось на фізичній, вогневій, тактичній і медичній підготовці. Відпрацьовуємо злагоджену взаємодію, командну роботу. Ми не лише навчаємо, а й вчимося самі, адже війна постійно змінюється.

З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»

Незмінним лишається головне – мотивація Вадима. Він воює заради рідних і своєї країни. Щоб після перемоги насолоджуватися життям поруч із тими, хто назавжди у серці – дівчиною та батьками. А зараз їхня підтримка зігріває серце воїна, додає сил міцно тримати зброю, адже саме вона допоможе перетворити мрії на нову щасливу історію. 

Читайте також: 

Можливо зацікавить

Від полів до фронту: як 26-річний механізатор став майстром артилерії в «Сталевій сотці»

Від полів до фронту: як 26-річний механізатор став майстром артилерії в «Сталевій сотці»

Героя назавжди 51 рік: історія загиблого захисника з Волині Петра Осадчука
історії війни

Герою назавжди 51 рік: історія загиблого захисника з Волині Петра Осадчука

Троє проти орди: як бійці волинської «сотки» знищують ворога на сході

Троє проти орди: як бійці волинської «сотки» знищують ворога на сході

Став на захист Батьківщини – та хвороба забрала його життя: спогади про спочилого захисника з Волині Віктора Патейчука

Став на захист Батьківщини – та хвороба забрала його життя: спогади про спочилого захисника з Волині Віктора Патейчука

На Волині школярка знайшла троюрідну сестру під час конкурсу з дослідження родоводу

На Волині школярка знайшла троюрідну сестру під час конкурсу з дослідження родоводу

Без рук і ніг, але з незламною волею: як живе 20-річний ветеран Руслан Книш після фронту

Без рук і ніг, але з незламною волею: як живе 20-річний ветеран Руслан Книш після фронту

Поки шукали захисника серед полонених, не витримало серце його матері: історія Героя з Волині, який вважався зниклим безвісти
історії війни

Поки шукали захисника серед полонених, не витримало серце його матері: історія Героя з Волині, який вважався зниклим безвісти

Заповідав похоронити біля батька: історія Героя з Волині Віталія Квача, якому назавжди 48

Заповідав похоронити біля батька: історія Героя з Волині Віталія Квача, якому назавжди 48

Не прокинувся на своє чергування: історія захисника з Волині
історії війни
фото

Не прокинувся на своє чергування: історія захисника з Волині