«За день до смерті Валік викопав нас ще живими, наступного – ми його, але вже мертвим»: спомин про молодого Героя з Луцького району

«За день до смерті Валік викопав нас ще живими, наступного – ми його, але вже мертвим»: спомин про молодого Героя з Луцького району

Старший сержант 110-ої окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Валентин Михайлович Костюк з Пожарок загинув 24 травня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Авдіївки на Донеччині. Йому було лише 32.

Коли у село прилетіла чорна звістка, що від рук окупантів загинув 32-річний Валентин Костюк, його друзі не могли повірити: як, у нього ж такий військовий досвід за плечима?! Та куля не вибирає... Спогади про Героя написали на сайті Рожищенської міської ради.

Валентин Костюк народився й зростав у багатодітній родині, в якій звикли піклуватися, допомагати та підтримувати одне одного. В доросле життя він прийшов відповідальною та чуйною людиною – усім, хто звертався за допомогою, старався зарадити. І професію обрав собі зовсім мирну - кухаря. Та плани на життя змінила строкова служба, яку Валентин Костюк проходив на корветі «Луцьк» і після піврічної служби в Севастополі підписав контракт зі Збройними силами України.

Мав досвід миротворчої місії на острові Мальта.

А коли повернувся до рідної домівки, не знайшов себе у сільському житті. І у 2013-му знову став контрактником.

Тож коли у 2014-му розпочалося протистояння на східних кордонах держави, був у строю тих, хто першим став на захист цілісності України.

Скільки сліз виплакала тоді ненька Героя Валентина Федорівна, скільки сивини додалося його батькові Михайлу Степановичу, знає один Бог. Вірили, надіялися, молилися... А коли Валентин Костюк повернувся додому, у родині врешті запанував спокій.

З початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Валентин розумів, що має знову стати у стрій. Був призваний військкоматом 8 березня 2022-го.

110-та окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка, у лавах якої захищав Україну наш земляк, у травні 2022-го тримала оборону поблизу Авдіївки на Донеччині. Саме це місто було однією з головних цілей ворога після повномасштабного вторгнення росії на територію України. Велися кровопролитні бої на підступах до міста, ворог використовував різні види озброєння та українські військові не відступали.

24 травня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Авдіївки обірвалося життя старшого сержанта Валентина Михайловича Костюка.

Про те, що з сином щось трапилося, батьки почали здогадуватися 24 травня, коли він уперше за два місяці не вийшов на зв’язок. А вже ввечері трагічну новину їм повідомила донька, дізнавшись про смерть брата від волонтера, з яким він товаришував.

– Валіка більше нема, почула в слухавці. Потім сльози... Нам розповіли, що у той день син вирішив трохи відпочити й пішов у бліндаж. Тоді росіяни скинули на нього чотири міни. Сина відкопували цілий день. На фото, яке переслали його побратими, було добре видно руку з тризубом, обличчя... – ледь стримуючи сльози, розповіла мама Героя.

Старший брат Героя, 34-річний Олександр, дізнався страшну звістку, коли саме їхав на передову з Володимира. У формі й бронежилеті його висадили з автобуса, щоб зміг попрощатися з братом. Провести Валентина в останню дорогу приїхали і його побратими.

– Після артобстрілу ми помітили, що Моряка (позивний Героя) нема, його присипало землею. Кинулися рятувати, але вже не могли нічим зарадити. За день до смерті Валік викопав нас ще живими, а наступного – ми його, але вже мертвим... – розповіли воїни.

Мужній, самовідданий, рішучий - таким запам'ятався Валентин Костюк бойовим побратимам.

Працьовитим, добрим, товариським та привітним - таким залишився Герой у пам'яті рідних та односельчан.

30 травня 2022 року захисника України Валентина Костюка відспівали у місцевому Свято-Стефанівському храмі, де він прислуговував, будучи школярем. В той день за втраченим молодим життям плакали не лише рідні та друзі, плакало небо... Під гучні постріли військового салюту рідна земля навічно прийняла тіло загиблого Героя.

За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові Указом Президента України Володимира Зеленського №585/2022 старший сержант Валентин Костюк посмертно відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Читайте також:

Можливо зацікавить

Воїнові назавжди 22: історія захисника з Луцька Віталія Шуби, який поліг у Маріуполі

Воїнові назавжди 22: історія захисника з Луцька Віталія Шуби, який поліг у Маріуполі

Навіки 34: до рідного дому на Волинь «на щиті» повертається Герой Вадим Семенюк

Навіки 34: до рідного дому на Волинь «на щиті» повертається Герой Вадим Семенюк

Востаннє рідні чули його голос у січні 2025 року: на Волині поховали воїна Богдана Никонюка, який довгий час вважався зниклим безвісти
фото

Востаннє рідні чули його голос у січні 2025 року: на Волині поховали воїна Богдана Никонюка, який довгий час вважався зниклим безвісти

Понад рік родина жила в невідомості: загибель Героя з Волині підтвердила ДНК-експертиза
історії війни
фото

Понад рік родина жила в невідомості: загибель Героя з Волині підтвердила ДНК-експертиза

Понад 2 роки вважався зниклим безвісти: на Волині прощатимуться із військовим Іваном Шнитом

Понад 2 роки вважався зниклим безвісти: на Волині прощатимуться із військовим Іваном Шнитом

Загинув на Сумщині: на Волинь «на щиті» повертається Герой Сергій Конончук

Загинув на Сумщині: на Волинь «на щиті» повертається Герой Сергій Конончук

Навіки 24: на Волинь після двох років невідомості «на щиті» повертається Герой Іван Приступа

Навіки 24: на Волинь після двох років невідомості «на щиті» повертається Герой Іван Приступа

У лікарні зупинилося серце військовослужбовця з Луцького району Олександра Федоришина

У лікарні зупинилося серце військовослужбовця з Луцького району Олександра Федоришина

Загинув понад рік тому: підтвердили втрату захисника з Волині Миколи Подзюбанчука

Загинув понад рік тому: підтвердили втрату захисника з Волині Миколи Подзюбанчука