Знайшов кохання на похоронах свого побратима: історія Героя з волинської бригади
32-річний старший лейтенант з волинської бригади Олександр Васильєв загинув 27 березня 2022 року, захищаючи від окупантів Миколаївську область. Біля села Благодатне його підрозділ потрапив під обстріл фосфорними снарядами.
Про нього розповіли на платформі «Меморіал».
Олександр родом із Прилук Чернігівської області. Після служби в армії став кадровим військовим. Із відзнакою закінчив Національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. Служив у лавах 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа.
Жив із родиною у Рівному. Майбутню дружину зустрів у 2014-му. Тоді поїхав на похорон до свого побратима і там познайомився з його сестрою Вікторією. Освідчився їй через 2 тижні. Влітку наступного року в подружжя народилася донечка Ірина.
З перших днів повномасштабного російського вторгнення Олександр боронив рідну країну від окупантів. Брав участь у боях на Київщині та Миколаївщині.
«Ніхто не міг подумати, що ми одружені вже 7 років. Іноді говорили, що ми якісь не такі, поводимось як діти. А у нас постійно були пригоди і романтика. Миті, проведені разом, були наповнені неймовірною енергією. Ми нею обмінювалися. Із Олександром ми навіть посваритися нормально не могли, бо потім сміялися одне з одного. Він був справжнім чоловіком. Хоч запросто міг помити посуд і прибрати. Донька робила йому манікюр, педикюр і навіть макіяж. А він усе терпів. Вони з Іринкою творили шалені речі. Пам'ятаю, як вона гімнастикою змусила його займатися. Він і на шпагат сідати погоджувався, бо це ж донечка просить», – розповідає дружина офіцера Вікторія.
Поховали офіцера у рідному місті. Посмертно старший лейтенант Васильєв нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Також йому присвоїли звання почесного громадянина Рівного. На його честь там перейменували одну із вулиць.
В Олександра залишилися батьки, дружина і донечка Ірина. Дівчинка, якій на момент загибелі батька було 6 років, вирішила продовжити його справу – захищати Україну. Поки займається волонтерством. Продає власноруч сплетені віночки, а виручені кошти передає на потреби ЗСУ.
Читайте також:
- Поліг смертю хоробрих через два дні після повернення на «нуль»: історія Героя з Волині
- Встиг одружитись за тиждень до своєї загибелі: молодому військовослужбовцю з Волині просять посмертно присвоїти державну нагороду
- Не встиг відзначити 25-річчя: відзняли зворушливе відео пам'яті до Дня народження Героя з Луцького району
- Останні слова були «я тебе люблю»: боєць з Волині загинув на війні, так і не побачивши донечки
Будь в курсі усіх новин
