Так мріяв повернутися додому і порибалити: серце захисника з Волині зупинилося на Рівненському полігоні

Спогадами про Героя поділилося видання «Нова доба».

Анатолій народився і виріс у Старих Червищах – і ніколи не покидав своє село. Але коли Батьківщина покликала, він став до лав захисників України. Проходив підготовку на полігоні, та здоров’я почало підводити.

– Брат потрапив до лікарні через цукровий діабет, підлікувався, колов інсулін. Уже були готові документи на його списання зі служби. Казав: «Ждіть мене, я скоро повернусь…», але ось як він повернувся додому…» – з болем розповідає його сестра Надія.

Анатолій був улюбленцем матері – його брати та сестри давно покинули отчу домівку, а він не одружився і залишився поруч із нею. Після смерті батька вже більш як двадцять років тому став справжнім господарем дому – трудився на землі і на обійсті, дбав про матір Марію Антонівну, допомагав односельцям.

– Тримали коня, корову, жили тихо й скромно. Він усім допомагав, нікому не відмовляв, а люди допомагали йому… – каже сестра.

Хоч мав проблеми зі здоров’ям, ніколи не скаржився. Життя Анатолія Яцука обірвалося раптово – через серцеву недостатність. Напередодні він із усмішкою говорив рідним, що скоро повернеться додому – робитиме в хаті ремонт, піде порибалити на свій улюблений Стохід. Риболовля була його пристрастю. Він мав власний човен, добре знав рибні місця на річці. Часто вирушав на світанку – один чи з братом або друзями. Найбільше любив ловити щуку, і майже ніколи не повертався з порожніми руками. Був і вправним грибником – природа для нього була частиною життя.

Коли тіло Героя привезли додому, жителі Прилісненської громади зустріли його, утворивши живий коридор шани. Люди стояли вздовж дороги, зі сльозами й квітами, дякуючи Анатолію за мужність, за вірність, за те, що вирушив захищати країну.

Його ім’я назавжди залишиться в історії рідного краю. Спочив як Герой він в рідній стороні, де хвилями Стохід шепоче пісні. Згадають його і поля, і ліси, та прийде вже він лише в мамині сни…

Юлія МУЗИКА

Читайте також: 

• Заснув ввечері і не прокинувся: історія Героя з Волині, життя якого обірвалося на полігоні
• Мати не дочекалася сина: волинянин повернувся після 19 місяців полону
• Від когось відмовились діти, а комусь Бог не дав стати батьками: історії стареньких із закладу біля Луцька, де за ними доглядають