«Мамі куля попала в плечі і вирвала усю грудину»: Софія Вегера поділилася спогадами про Волинську трагедію

«Мамі куля попала в плечі і вирвала усю грудину»: Софія Вегера поділилася спогадами про Волинську трагедію

Жительки села Цеперів Боратинської громади Софія Марківна Вегера поділилася спогадами про Волинську трагедію.

2023 рік в Боратинській громаді є роком памʼяті. 80-та річниця памʼяті про невинно вбитих, замордованих, скалічених доль, памʼять про кожного жителя сіл Баїв, Городище, Цеперів, Гірка Полонка, Оздів, Ратнів, Вікторяни, Вербаїв, Промінь (Пілганів), Радомишль, чиє життя обірвалося у 1943 році, - йдеться на сайті громади.

Спогади Софії Марківни Вегери з с.Цеперів:

«Було мені вісім років, найменшому братику півтора рочки, я не могла його на руки взяти, то на плечах носила, старшому брату було одинадцять. Мама одна тягнула нас, тримали господарство, а я, чим могла, допомагала.

Як село палили, то з гори від лісу йшли німці «цепом», стріляючи в наших людей, хто попаде. А мати пішла на болото, де паслася корова, надоїти молока та перенести для мене та меншого братика. А вони йшли «цепом» та як застрочили… Мамі куля попала в плечі і вирвала усю грудину. Цілий тиждень шукали матеру, не могли знайти.

…А був в нас собака, слідом за нею ходив… Побіжить туди в лепеху, а потому вибіжить на вал і виє, виє, виє…Нема ніде нікого і знов біжить до матери, сидить коло неї і виє… От так по собаці і знайшли тіло її…

А ми осталися під небом на спаленій землі… Нічого не зосталося: ні хати, ні клуні, ні хлівів - все погоріло.

Ми стоїмо всі троє і плачемо… Куди ж подінешся? Прийша до нас жінка з села - Настіна мама і каже: «В мене своїх шестеро дітей, ходіте ще й ви троє».

Її чоловік викопав землянку. Ми пішли до них і тамечка так жили. Не зосталося ні кусочка хліба, нічого не було… А Мусєй, мій брат, був з нас девʼятьох найстарший, каже до мене: «Сонько, ходімо до Коршева, там село не погоріло, мо, хто дасть кусочок хліба, може, муки жменю хто дасть, бо ж що ж ми - повмираємо з голоду, хіба мати всіх нагодує!?»…

То була біда, понападали на нас воші в тій землянці, короста потім взялася… Ой, то було тяжко, але якось в гурті вижили, чужі люди стали своїми…».

Читайте також:

Можливо зацікавить

Загинув на позиціях, де двічі за тих же обставин його дивом оминала смерть: спогади про Героя з Волині

Загинув на позиціях, де двічі за тих же обставин його дивом оминала смерть: спогади про Героя з Волині

Волинська трагедія, Рівненщина

На Рівненщину приїхала польська делегація, щоб знайти братську могилу

В останню зустріч він розпрощався з усіма і казав дружині: «Я вже не прийду звідти»: спогади про Героя з Волині
історії війни

В останню зустріч він розпрощався з усіма і казав дружині: «Я вже не прийду звідти»: спогади про Героя з Волині

Медики наполягали на лікуванні, а він щоразу повертався до побратимів: історія волинянина Олександра Мойсеєва, життя якого забрала війна

Медики наполягали на лікуванні, а він щоразу повертався до побратимів: історія волинянина Олександра Мойсеєва, життя якого забрала війна

Спочатку у бій за Україну пішов батько, а коли загинув, його замінив син: спогади про двох Героїв з Волині

Спочатку у бій за Україну пішов батько, а коли загинув, його замінив син: спогади про двох Героїв з Волині

Серце зупинилося у річницю вторгнення: історія життя та служби захисника з Волині Василя Філіпчука
фото

Серце зупинилося у річницю вторгнення: історія життя та служби захисника з Волині Василя Філіпчука

«Мамо, попроси Бога, я так ще хочу жити!»: історія Героя з Волині, який загинув за 4 дні до свого 27-річчя
історії війни

«Мамо, попроси Бога, я так ще хочу жити!»: історія Героя з Волині, який загинув за 4 дні до свого 27-річчя

Півтора роки тому одружився і мріяв з дружиною повернутися у рідне село: спогади про Героя з Волині
історії війни
фото

Півтора роки тому одружився і мріяв з дружиною повернутися у рідне село: спогади про Героя з Волині

Рідні та близькі жили надією і вірили, що він повернеться додому: загиблий Герой з Волині довгий час вважався зниклим безвісти
історії війни

Рідні та близькі жили надією і вірили, що він повернеться додому: загиблий Герой з Волині довгий час вважався зниклим безвісти