Планував одружитися з коханою, але не встиг: історія Героя з Волині
Нещодавно на Волині в останню путь провели захисника Миколу Антонюка. Воїна вважали зниклим безвісти з травня 2025 року, а офіційне підтвердження його загибелі надійшло 28 листопада 2025 року.
Директорка гімназії села Текля Галина Лащук поділилась спогадами про полеглого воїна в соціальній мережі «Facebook».
Микола був світлою, доброю людиною, чудовим учнем та вірним другом. Він завжди вирізнявся патріотизмом, активною громадянською позицією та готовністю прийти на допомогу, дати слушну пораду. Товариський, життєрадісний, відповідальний. Болісно реагував на несправедливість. Завжди мав свою думку.
За словами Галини Лащук, навіть після закінчення школи та під час студентських років спілкування з Миколою було цікавим: «Високий, красивий, розумний, самостійний, добрий, справжній патріот України, який свідомо зробив вибір життєвого шляху».
Коли розпочалася повномасштабна війна, Микола перебував за кордоном, але повернувся додому, щоб служити в лавах територіальної оборони. Згодом він вступив до Президентського полку ім. гетьмана Богдана Хмельницького, бажаючи бути на найскладніших ділянках фронту.
«Життя Миколи було сповнене планів і надій. Коли він приїздив у свою останню відпустку, освідчився коханій дівчині. Вони планували одружитися одразу після його переможного повернення, мріяли про сім’ю, навіть придбали будинок», — розповіла директорка.
Та, на жаль, у травні Микола загинув від авіабомби.
«Не надивився на цей світ, не наговорився, не набувся… Лише починав політ, лише починав життя. Микола віддав найцінніше — своє життя, захищаючи кожного з нас», — додає вона.
Галина Лащук підкреслила, що Микола назавжди залишиться прикладом мужності та патріотизму: «Так мало Микола прожив, але так багато встиг: встиг стати Героєм, який завжди з нами тут, на Землі. Він не загинув, він лише тихенько-тихенько спить… Наш ангел-охоронець. Спи спокійно, наш Герою. Вічна пам’ять про тебе та вдячність за твій подвиг завжди житимуть у наших серцях. Вічна слава Захиснику України!»
Читайте також:
- На світанку після загибелі дав про себе знати уві сні. Спогади про полеглого захисника з Волині
- «Вони діти, але такі дорослі»: історія волинянина, який втратив 20-річного сина на війні
- Загинув, повертаючись із свого першого бойового завдання: молодому волинянину просять присвоїти нагороду