Пряний дух дому: родина з Волині вирощує власні спеції й трави для себе та захисників

Про сімейну справу пише Боратин24.

«Живучи у Душанбе я звикла до великого різноманіття спецій, – розповідає пані Ольга. – Відтак любов до них внесла у власну родину. Адже протягом тисячоліть спеції та трави були незамінною частиною кулінарії та традиційної медицини. Їх здавна цінують не лише за вишуканий аромат і смакові властивості, але й за потенційний позитивний вплив на організм. Давні цивілізації – греки, єгиптяни, індуси – використовували різноманітні прянощі як природні засоби для полегшення гарячки, болю та інших недуг. Хоча прямих наукових доказів повного лікування тяжких хвороб за допомогою спецій поки недостатньо, сучасні дослідження вказують: певні біологічно активні речовини в їхньому складі здатні підтримувати організм, зміцнювати імунітет і полегшувати окремі симптоми».

Передусім, волинянка наголошує, що спеції це висушені частинки рослин. Зокрема, такі як насіння, кора, коріння або плоди – наприклад, куркума, кориця, кардамон. Традиційно їх подрібнюють і додають до страв у невеликій кількості, щоб підсилити смак, аромат і зовнішній вигляд їжі. А ось трави це висушені зелені частини рослин – як-от листя та стебло. Наприклад, орегано, розмарин, петрушка. Зазвичай спеції мають більш концентрований аромат, адже вони містять високу кількість ефірних олій.

«Я переконана, що усі спеції та трави є корисним, – усміхається жінка. – Тож ми використовуємо їх чимало. Спеціально для спецій та трав зробили на кухні спеціальну поличку з баночками у яких і зберігається це добро».

Пані Ольга каже, що куркума є чудовим джерелом куркуміну, має гарно виражені протизапальні властивості. Імбир зміцнює імунітет і успішно бореться із грипом та застудою. Кмин знижує холестерин. Кориця володіє антиоксидантними та антимікробними властивостями. А також підіймає настрій й бадьорить.

Роботу серцево-судинної системи покращить перець чилі. Він вже активізує обмін речовин. Покращенню зору і травленню сприяє петрушка. Розмарин сприяє полегшенню алергічних симптомів, кардамон корисний для печінки та обміну речовин. М’ята перцева корисна для дихальних шляхів. 

На ділянці родини росте і японська мізуна – культура, яка в Україні й досі є малопоширеною. Ця представниця капустяного року є близькою родичкою пекінської та китайської капусти. І має ніжні, розсічені листки зеленого або фіолетового кольорів, утворюючи пишну розетку яка виростає заввишки до пів метра. 

«Вона має гірчичний присмак, який додає легкої пікантності салатам та іншим стравам, – пояснює Ольга Миколаївна. – Окрім цього, мізуна має багатий хімічний склад: вітаміни групи В та вітамін А вкрай потрібні для нервової системи, шкіри та зміцнення опірних сил організму. Клітковина корисна для травлення і контролю рівня холестерину. Залізо і кальцій потрібні для кровотворення і зміцнення кісток. Важливо, що у 100 грамах мізуни лише 20 кілокалорій. Вирощувати мізуну можна як прямим посівом у відкритий грунт, так і розсадою. Це холодостійка культура – насіння проростає при температурі +3 – +4 градуси і молоді рослини добре переносять короткочасні заморозки до мінус п’яти градусів».

Щоб постійно мати свіжу мізуну волинянка радить висівати її по два – три рядочки кожні два-три тижні. Та наголошує, що під цю культуру слід відвести гарно освітлену ділянку з легким, родючим ґрунтом. Листя мізуни можна зрізувати через місяць – півтора після посіву. Зелень додають у салати, супи, до м’ясних страв, гарнірів, а також до канапок. Також мізуна чудово підходить для заморожування, маринування та сушіння. 

Полюбляють у родині й кінзу, яка у нас хоч і відома, однак малопопулярна. Листочки цієї пряно-ароматичної рослини зовні подібні на петрушки, однак мають чітко виражений пряний запах. Кінзу особливо шанують в індійській та мексиканській національних кухнях.  Регулярне її споживання зміцнює опірні сили організму, гарно тонізує. Пектини пришвидшують очищення від токсинів і шлаків, покращують травлення. Мало хто знає, але кінза має протиглисні властивості, регулює згортання крові, покращує жировий обмін тощо.  

«Ця ароматна трава може додати смаку та корисні багатьом стравам, – наголошує господиня. – Вирощуємо латук, шалот, порей, зелений та фіолетовий базилік. Ми сушимо спеції та зелень у спеціальних сушарках, які підвішуємо надворі. Річ у тім, що сонячні промені збагачують їх своєю енергетикою, що також дуже важливо. Спеції й трави готуємо і для родини, і для наших захисників, серед яких нині й мій чоловік. Окрім цього, передаємо їм квашені огірочки, продуктові набори. Бо вони – наш щит, який захищає нас від окупантів! І я вважаю, що ми, ті, хто мешкає в тилу, повинні бути міцними щитом для військових і допомагати їм і продуктами та усім тим, що вони потребують. Це – наша лепта у майбутню перемогу!».

Читайте також:

• «Витратив сорок тисяч, а помогло парило за 15 гривень»: волинянка більше тридцяти літ рятує людей лікарськими травами
• 22 роки працює у медицині: історія сімейної медсестри з Волині
• Унікальна колекція, жива пасіка й вулик, що лікує: де на Волині діє єдиний музей бджільництва