Від Революції гідності - до передової: історія багатодітного батька та бійця «Гєри» з 100 омбр

Андрій, на псевдо «Гєра», (позивний, похідний від прізвища), родом із Запоріжжя, - розповіли на фейсбук-сторінці бригади.

У Збройних силах України він служить із 2020, хоча свій перший досвід військової служби здобув ще у радянській армії. До війська Андрій прийшов свідомо, маючи за плечима досвід підприємницької діяльності та участь у Революції гідності. Сьогодні йому 52 роки.

Після контракту з 110-ю бригадою ТрО шлях Андрія проліг через різні підрозділи.

«Початок повномасштабного вторгнення я зустрів на посаді командира стрілецької роти», – розповідає він.

Згодом «Гєру» перевели до 1-ї бригади спецпризначення імені Богуна, а після її розформування – до самохідного артилерійського дивізіону. Нині він обіймає посаду командира взводу матеріального забезпечення самохідного артилерійського дивізіону 100 омбр.

На війні Андрій пройшов майже всю лінію фронту – від Запоріжжя до Балаклії, а тепер разом із побратимами тримає оборону на Костянтинівському напрямку.

Говорячи про характер сучасних бойових дій, військовий наголошує:

«Зараз іде війна 21 століття. З обох боків застосовуються безпілотні наземні та авіаційні комплекси».

Водночас боєць переконаний у важливості артилерії:

«Артилерія – це зброя масового ураження. Вона стійка до погодних умов, що дає їй суттєву перевагу над дронами».

За словами Андрія, сучасні артилерійські системи значно ефективніші за радянські:

«Нові зразки мають кращу систему наведення та простіші в експлуатації». І додає: «Хороший артилерист – це математик з великим запасом терпіння».

Попри роки війни, думки Андрія часто повертаються додому. Там на нього чекає дружина Анна та троє синів: Михайло, Олександр і Богдан.

Читайте також:

• Вона обрала захищати: історія гвардійки з Волині
• З Італії на Волинь: історія прикордонника, який разом із бельгійською вівчаркою служить на кордоні з Білоруссю
• Пройшов фронт від Києва до сходу України: історія волинського добровольця