«Він поспішав жити і мріяв тренувати дітей»: спогади про 23-річного Героя Вадима Дудка з Волині

«Він поспішав жити і мріяв тренувати дітей»: спогади про 23-річного Героя Вадима Дудка з Волині

Сьогодні, 7 вересня, минає три роки з дня загибелі 23-річного Героя з Рожищенської громади Вадима Дудка, який залишив закордонне життя та дружину, щоб знову стати до лав ЗСУ й боронити Україну.

Спогади про Героя опублікували на сайті Рожищенської міської ради.

Війна забирає найкращих. І 23-річний Вадим був саме таким – щирим, упевненим у собі, товариським. Він умів розставляти життєві пріоритети, наполегливо йшов до мети й завжди прагнув більшого. Майстер спорту, чемпіон України з хортингу, він поспішав жити, мріяв відкрити власний спортивний клуб і тренувати дітей.

Вадим пройшов АТО, а з початком повномасштабної війни повернувся з-за кордону, аби знову стати до лав Збройних сил і захищати Україну. Молодий воїн служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, був командиром розвідувального відділення.

7 вересня 2022 року під час контрнаступальної операції на Харківщині, поблизу села Максимівка, розвідувальна група, у складі якої був Вадим, потрапила під обстріл ворожої техніки. Усі п’ять бійців загинули.

Вадим народився в селищі Дубище, навчався у місцевій школі та у Здолбунівському вищому професійному училищі. З дитинства любив спорт, грав у футбол, а згодом присвятив себе бойовому хортингу, здобувши титул майстра спорту України.

«Вадим повернувся з-за кордону, коли дізнався про повномасштабне вторгнення, залишивши там свою дружину. 25 лютого 2022 року він уже був у військовій частині. За всі місяці війни цей 23-річний хлопець пережив багато чого, про все і не напишеш. Сміливий, сильний, красень, розумний... але з душевною раною. Він творив історію України, як і всі герої. Вадим для нас Герой з великої букви, ми будемо пам'ятати його все своє життя», – розповіла старша сестра загиблого Світлана.

Посмертно старший солдат Вадим Дудко нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «За військову службу Україні». Похований у рідному селищі Дубище.

Читайте також:

Можливо зацікавить

«Я не бачила його загиблим, тому відчуваю, що він живий»: спогади дружини про Героя з Волині, загиблого в полоні
відео
фото

«Я не бачила його загиблим, тому відчуваю, що він живий»: спогади дружини про Героя з Волині, загиблого в полоні

Танкова легенда Князівської бригади: воїн з Волині став повним кавалером ордена «За мужність»

Танкова легенда Князівської бригади: воїн з Волині став повним кавалером ордена «За мужність»

«Тато в пікселі»: історія офіцера з Князівської бригади, який понад 20 років служить у ЗСУ
фото

«Тато в пікселі»: історія офіцера з Князівської бригади, який понад 20 років служить у ЗСУ

Учитель, який став сапером: 59-річний волинянин навчає побратимів виживати й перемагати
відео

Учитель, який став сапером: 59-річний волинянин навчає побратимів виживати й перемагати

«Головне — повернутися додому живим»: вчитель з Волині захищає Україну на фронті

«Головне — повернутися додому живим»: вчитель з Волині захищає Україну на фронті

«Тримає те, що вдома чекають рідні»: історія прикордонника з Волині

«Тримає те, що вдома чекають рідні»: історія прикордонника з Волині

«Живим з війни я вже не повернуся, мамо»: молодий Герой з Волині понад 10 місяців вважався зниклим безвісти
історії війни

«Живим з війни я вже не повернуся, мамо»: молодий Герой з Волині понад 10 місяців вважався зниклим безвісти

Героя з Волині Олександра Ханова посмертно відзначили орденом «За мужність» III ступеня

Героя з Волині Олександра Ханова посмертно відзначили орденом «За мужність» III ступеня

«Коли вдягнув форму ЗСУ, стало легше»: ветеран з Луцька — про мотивацію у війську і поранення

«Коли вдягнув форму ЗСУ, стало легше»: ветеран з Луцька — про мотивацію у війську і поранення