«Завжди був і буде моїм Героєм»: спогади дружини воїна з Луцька Олександра Гнатюка

Іванна Цюх зазначила, що Олександр Гнатюк був бійцем 1 окремої штормової роти ДУК «Правий Сектор» у 2014-2015 роках. Герой був побратимом загиблих Да Вінчі та Олеся Черкашина. Історію свого чоловіка вона опублікувала на своїй сторінці у фейсбуці.

«Доброволець, якого я всіма хитрощами вмовила за тиждень до повномасштабної війни піти не до Вовків Да Вінчі, а в 100 ТРО під приводом, захистити Волинь від білорусів (бо я боялася бути вдовою Героя). Він і так завжди був і буде моїм Героєм. Без невизнаності ДУКа в той час і відсутності військової кафедри в університеті, який закінчив мій коханий, йому довелося бути солдатом, а не командиром (справжнім, бо він таким був). Зі слів його побратимів, які провели з ним пліч-о-пліч цих 1,5 роки, мій Герой навчив їх більше , ніж їхні командири - вчителі ДПЮ, в яких не було військового досвіду, але була совєцька військова підготовка і досвід праці з підлітками, які зневажали наших добровольців ( це може підтвердити будь хто з 100 бригади і не лише, жодного доброго слова про них не чула, лише зневага та ненависть), вважали себе «богами», не були з ними на позиціях жодного разу, а ховалися та ховаються в тилу», - йдеться у дописі.

Дружина Героя зазначила, що він навчав хлопців з батальйону користуватися різною зброєю, як проводити штурмові дії та молитися перед боєм.

«Навесні 2022 року цілий день по вайберу проводив з деякими побратимами розмінування Ірпеня чи Бучі (бо його на день відпустили до дому і моя мама чула, як він підказував кілька годин поспіль, що і як робити), останні півтора місяці він виконував обов’язки командира 2 відділення 3 роти 2 взводу 100 бригади 53 батальйону ТРО Волині. Він навчив решту справжніх командирів відділень, як воювати, він ходив з ними на всі найважчі завдання, хоча міг уникнути, як і псевдокомандири, які були над ним», - написала жінка.

Іванна Цюх розповіла і про останній бій Героя.

«В останньому бою він відвів своїх побратимів в безпечне місце, а сам пішов на сторожу, щоб захистити своїх бійців від зачистки, там і прийняв вірну загибель, але зберіг всіх своїх хлопців, яких Він неймовірно любив. Прохання всіх пам’ятати Його подвиги, підтримувати наших мужніх військових і поширювати правду!  Надто дорогу ціну заплатила Україна та моя рідна Волинь! Не вестися на рекламні викиди, а спілкуватися з Героями безпосередньо, щоб ніяке лайно не замутило собі Героя України, тому що гріш ціна тоді нашої свободи! Молимося , щоб хлопці та дівчата повернулися, ми маємо змінити Україну для наших нащадків. Слава Богу за всіх і все, Слава Богу за мого Героя та решту воїнів , які ризикуючи своїм дорогоцінним життям забезпечують нам вільне дихання… Мій Герою - ми з нашими друзями та побратимами і їхніми родинами зробимо все, щоб пам’ять про тебе була з роду в рід… Мені за честь бути твоє дружиною.Тримай небо над нами», - додала Іванна Цюх.

Читайте також:

• Ще до звістки про смерть, батько відчув, що сина вже нема: Олександру Августіну з Волині назавжди 26
• Волинський воїн на передовій: «Бачив смерть, коли закривав очі загиблим побратимам...»
• З перших днів захищав Україну: історія загиблого воїна з Волині
• «Він передчував свою загибель»: спогади про 27-річного Героя з Луцька Артема Вакулінського