«Мали всі шанси та можливості, щоб прожити щасливе життя»: спогади про загиблого Героя з Волині Віктора Козачука

Нещодавно жителі Ковельщини зустріли та провели в останню дорогу вірного захисника Віктора Козачука, який віддав життя у боротьбі за незалежну Україну.

Про загиблого Героя та його родину розповіла у фейсбуці волонтерка Катерина Мокренко.

«Ця сімʼя мала усі шанси та можливості, щоб прожити дуже щасливе життя. Троє прекрасних дітей. Двоє чудових внученят, в яких душі не чують. Син-опора та підтримка. Дві донечки-красуні. Будувався дім, який мав би стати родинним гніздечком, в якому планувалося усе до дрібничок, щоб абсолютно усім там було максимально комфортно. Родина планувала та дивилася у майбутнє.

Але ж ні… Війна… Жорстока, безжальна, кривава… Війна, яка наче каток знищує усе світле та прекрасне на своєму шляху, лишаючи після себе одні руїни, випалену землю і смерть… Смерть найрідніших», - пише волонтерка.

Розмовляючи з рідними загиблого, дружиною Анною та донечками Наталкою й Анею попри пережите горе згадували з теплом яким був їх татко. Це смішні і позитивні історії. Дівчата розповідали, як він любив голубці і просив їх «прислати». Як наймолодша, 15-річна Наталя, доки тато був на полігоні, при любій нагоді їхала до нього…

«Мали всі шанси та можливості, щоб прожити щасливе життя»: спогади про загиблого Героя з Волині Віктора Козачука

«Анюта, середня доня згадувала крайню їх розмову, перед виходом Віктора на позиції. Він тоді сказав їй що дуже хочеться йому «погуляти» на весіллі (напередодні коханий зробив пропозицію Ані), а Анюта жартівливо запитала: «А в кого хіба весілля»? Згадала це і опустила голову, ковтаючи сльози… Бо немає вже у неї того, хто поведе її за руку під вінець…

З усіх цих спогадів, розповідей, усмішок, таких втомлених-зболених, роблю висновок - діти мали люблячого татка, який був для них ще й хорошим другом… Аня, дружина, пам’ятаю, ще коли її Вітя був живий, завжди казала, що він дуже добрий. Любили жартувати один над одним», - розповідає Катерина.

У лютому донька Віктора Козачука, Аня, відкрила збір на тепловізійний приціл для підрозділу свого татка. Але, на жаль, потребу так і не вдалося закрити. 5 березня Віктор Козачук загинув… Не встигли…

«У Ані в банці було накопичено трохи більше 70 000. Тому вони і попросили про зустріч. Щоб порадитися, як правильно поступити з зібраними коштами. Сказали, що якщо є активний, відкритий збір, хочуть докинути суму, якої не вистачає, щоб «встигнути». Спільно ми прийняли рішення закрити збір для Романа Шеремети, на антидроновий РЕБ, та зарядну станцію, який відкрила його сестричка Альонка Шеремета. Там не вистачало 50 000, Аня відразу перекинула цю суму.

Решту, а то 20 272гр. Анюта перекинула на наш, волонтерський рахунок. Цією сумою ми забриємо потребу ще одного нашого захисника Богдана Макарова, їм теж потрібен антидроновий купол.

Ми щиро дякуємо дівчаткам за це рішення, адже завдяки їм ми «встигли» закрити аж дві потреби. А це збережені життя.

І ми безмежно дякуємо вам за вашого Татка та Чоловіка. Нехай пам’ять про нього живе в наших серцях, і нехай ця пам’ять буде світлою», - написала волонтерка.