Воював різних гарячих напрямках: історія захисника з Волині Анатолія Михаліка, життя якого забрала війна

Воював різних гарячих напрямках: історія захисника з Волині Анатолія Михаліка, життя якого забрала війна

Житель села Залаззя на Волині, солдат 115 ОМБР 41-річний Анатолій Михалік помер, втративши здоров’я внаслідок дій, пов’язаних із захистом Батьківщини. Він народився у багатодітній родині. Сестри та брати розлетілися світом, а він залишився в отчому домі. Там і застав його початок повномасштабного вторгнення росії.

Спогадами про Героя поділилося видання «Нове життя» - новини Любешівщини

 У березні 2022 року його мобілізували. Після бойового злагодження Анатолій Мойсейович вирушив на фронт у складі 115-ої окремої механізованої бригади. Йому довелося воювати на різних гарячих напрямках: Запорізькому, Миколаївському, Сумському, Покровському.

«Він постійно був у гарячих точках протягом майже двох років. Упевнений, що недаремно дали йому «Золотий хрест». Таку відзнаку так просто не вручають», – ділиться спогадами його найкращий друг, залаззівський староста Валерій Дмитрук. Він постійно підтримував зв’язок із Анатолієм, піклувався про нього. І коли той отримав тяжке поранення в жовтні 2023 року, клопотався, аби воїн пройшов лікування та реабілітацію.

Під час служби Анатолій Михалік зазнав серйозних травм ніг через падіння дрона. Сталося це у жовтні 2023-го. Після численних курсів лікування він у травні 2024 року демобілізувався та повернувся додому до батьків. На мирній території Анатолій Мойсейович намагався повернутися до звичного життя: будував плани на майбутнє, облаштував ставок та запустив у нього рибу, допомагав батькам по господарству, незважаючи на погіршене здоров’я.

Але війна вбиває поволі. Її згубний наслідок підкрався непомітно. Анатолій Михалік потрапив до медичного закладу, де лікарі намагалися врятувати його життя. Однак серце захисника зупинилося. Він так і не встиг створити власну сім’ю, не повернувся повністю до цивільного життя.

Анатолія Михаліка поховали в Залаззі з військовими почестями. Бо він назавжди залишиться у пам’яті земляків мужнім, відважним захисником, який віддав своє життя за мир та спокій інших.

Вічна пам’ять і шана українському захиснику!

Читайте також: 

Можливо зацікавить

«Не знаю куди. По можливості напишу…» Майже рік родина чекала на штурмовика з Волині, який повернувся «на щиті»

«Не знаю куди. По можливості напишу…» Майже рік родина чекала на штурмовика з Волині, який повернувся «на щиті»

Понад два роки вважався зниклим безвісти: на Волині поховали Героя Олександра Лавренчука
фото

Понад два роки вважався зниклим безвісти: на Волині поховали Героя Олександра Лавренчука

Пережив 19 місяців полону: на Волині провели в останню путь захисника Сергія Яцука

Пережив 19 місяців полону: на Волині провели в останню путь захисника Сергія Яцука

Від слюсаря до захисника: історія бійця волинської 100-ї бригади

Від слюсаря до захисника: історія бійця волинської 100-ї бригади

На війні загинув волинянин, кавалер ордена «За мужність» Віталій Воробей

На війні загинув волинянин, кавалер ордена «За мужність» Віталій Воробей

«За один виїзд вивозили до дев'яти поранених»: історія бойового медика з Волині

«За один виїзд вивозили до дев'яти поранених»: історія бойового медика з Волині

Збудував дім для чотирьох дітей, а сам не повернувся: історія волинського Героя Василя Душенка

Збудував дім для чотирьох дітей, а сам не повернувся: історія волинського Героя Василя Душенка

Вона не шукала нагород і не говорила про подвиги: спогади про офіцерку Богдану Фіщук з Волині
фото

Вона не шукала нагород і не говорила про подвиги: спогади про офіцерку Богдану Фіщук з Волині

«Страшно було на кладовище піти»: захисник із Волині розповів про повернення після майже чотирьох років російського полону
історії війни
фото

«Страшно було на кладовище піти»: захисник із Волині розповів про повернення після майже чотирьох років російського полону