«Найважче – вибрати одну ціль»: історія захисника неба з Волині

Про воїна розповіли на фейсбук-сторінці Повітряного командування "Схід".

Коли 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення, Богдан перебував у Києві. Каже, що не чекав повістки, аби стати на захист країни. Навпаки - майже щодня приходив до територіального центру комплектування, щоб його мобілізували до війська.

Згодом пройшов підготовку в одній із країн-партнерів, де українських військових навчали інструктори, які багато років експлуатують ЗРК Avenger.

Сьогодні екіпаж Богдана полює на одну з найнебезпечніших повітряних загроз - російські ударні безпілотники. На новому напрямку його екіпаже вже збито до десятка дронів. Він каже, що Avenger - це мобільний зенітний ракетний комплекс малої дальності, головними перевагами якого є висока мобільність, швидка зміна позицій та здатність уражати повітряні цілі на відстані до близько 5 кілометрів.

Перед кожною бойовою роботою екіпаж оцінює повітряну обстановку та визначає, який засіб ураження буде найефективнішим.

«Більшість ворожих дронів ми знищуємо кулеметним вогнем. Ракети застосуємо теж, але за необхідності. Зазвичай калібру кулемета достатньо».

Богдан розповідає, що далеко не кожне бойове чергування завершується пуском ракети чи відкриттям вогню.

«Нерідко ворожі безпілотники знищуються ще на підльоті до нашої зони відповідальності дронами-перехоплювачами або мобільними вогневими групами».

ЗРК Avenger успішно інтегрувався в українську систему ППО. Екіпажі працюють не ізольовано, а як частина єдиної мережі, отримуючи інформацію про повітряну обстановку та взаємодіючи з іншими підрозділами.

Найбільше роботи у екіпажу Богдана під час масованих комбінованих атак, тоді ворог використовує усі типи дронів, зокрема «обманки» аби перевантажити ППО.

«У такі дні їхлетить дуже багато. Ніби хмара. А звук - з усіх сторін. Найважче, вибрати одну ціль для ураження. Тоді миттєво переходиш до обстрілу іншої».

Після Перемоги Богдан хоче повернутися до мирного життя. Каже, що планує вступити до інституту й здійснити свою давню мрію - працювати лісником на рідній Волині.

«Це ще зі школи було моєю мрією».

Наприкінці розмови він дякує українському народові за підтримку, а міжнародним партнерам - за допомогу, яка щодня рятує життя українців і допомагає захищати наше небо.

Читайте також:

• Працюють пліч-о-пліч і майже не розлучаються: історія прикордонника з Волині та його чотирилапого напарника
• Отримав поранення, змінив бригаду й став командиром Vampire: історія «Кіндера» з Волині
• Втратив ногу на війні, але не жагу до життя: історія ветерана з Волині, який відкрив власну справу