Історія прикордонника з Волині з позивним «Макар»

Макар виріс у прикордонному районі на Волині. Серед його друзів було багато «зелених беретів», тому рішення приєднатись до лав ДПСУ не було випадковим. Після закінчення військового ліцею хлопець вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Вчився старанно та мріяв повернутись до рідного міста у званні офіцера.

Про це розповідають у Державній прикордонній службі України.

Ранок 24 лютого 2022 року Макар зустрів курсантом четвертого курсу. Тоді ще жевріла думка, що тривога навчальна, аж поки стрічки новин не розставили все по місцях. Замість урочистого випуску – чіткі команди, отримана зброя та одне на всіх бажання: якнайшвидше взятися до роботи.

Перший бойовий виїзд Макара на Донеччину відбувся за рік після випуску. Чотири місяці, за які теорія з підручників перетворилася на здатність розрізняти «виходи» та «приходи» за звуком.

«Страшно було всім. На фронті не боїться лише повний дурінь, – ділиться враженнями офіцер. – Головне – не діяти зопалу. Кожне завдання необхідно ретельно прораховувати, адже поспіх на війні має занадто високу ціну»

Макар швидко вловив ритм фронту і в цьому була його сила в зоні бойових дій. «Там немає часу на розкачку: кілька днів – і ти маєш звикнути до будь яких умов, – пригадує прикордонник. – Підвал чи бліндаж перестають бути «тимчасовим варіантом» і стають просто місцем, де живеш та працюєш».

Офіцер переконаний, що захист держави – це не вибір, а необхідність для існування нації.

«Військова справа має стати спільною темою для кожного українця, – впевнений Макар. – Адже країна без армії – це просто територія, яку сусіди рано чи пізно заберуть».