«Мріяв про мирне небо для синів»: історія Героя з Волині Олександра Пугача, який поліг на Донеччині

«Мріяв про мирне небо для синів»: історія Героя з Волині Олександра Пугача, який поліг на Донеччині

Молодший сержант Олександр Пугач на псевдо Пугач поліг 8 жовтня 2025 року в місті Лиман на Донеччині під час бойового завдання із захисту України. Воїнові було 37 років.

Спогадами про Героя поділилися на платформі Меморіал Героїв. 

Олександр народився 19 листопада 1987 року в селі Соснівка Волинської області. Закінчив машинобудівний факультет Луцького національного технічного університету, де здобув фах інженера. Працював будівельником. Мешкав у селі Пнівне на Волині.

Під час повномасштабної війни Олександр служив у лавах 95 окрема десантно-штурмова Поліська бригада ДШВ ЗСУ. Обіймав посаду головного сержанта аеромобільної батареї.

«Олександр був неймовірною людиною − прекрасним батьком і чоловіком, турботливим сином, надійним братом, другом і побратимом. Він мав сильний дух, завжди приходив усім на допомогу і був взірцем для багатьох. Попри те, що Олександр виріс без батька, він став справжнім чоловіком і прикладом для наших синів. Він був цілеспрямованим. Мріяв, щоб його сини, родина і наша нація жили під мирним небом. Непохитно вірив у своїх побратимів, у себе і в нашу перемогу. До останнього подиху з честю та гідністю виконував свій обов’язок перед Батьківщиною, проявляючи при цьому незламну мужність та самовідданість», – написала дружина Ірина.

За самовіддану службу Олександр Пугача нагороди орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнаками «Золотий хрест», «За поранення», «За оборону України», «Хрест хоробрих», медалями «Хрест доблесті», «Хрест 60 ОМБр», нагрудними знаками «Почесна відзнака командира аеромобільного батальйону» та «Золоті крила десантно-штурмових військ». Посмертно захисника відзначили орденом «За мужність» ІІ ступеня.

Поховали оборонця в селі Пнівне на Волині.

У нього залишилися дружина Ірина, сини Богдан і Тарас.

Читайте також: 

Можливо зацікавить

Від столярства до військової служби: історія волинянина з позивним «Оса»
історії війни

Від столярства до військової служби: історія волинянина з позивним «Оса»

«Я повернуся з перемогою, ти тільки чекай»: історія захисника з Волині, який понад два роки вважався зниклим безвісти
історії війни

«Я повернуся з перемогою, ти тільки чекай»: історія захисника з Волині, який понад два роки вважався зниклим безвісти

У 70 років двічі тікали від війни: як подружжя пенсіонерів із Краматорська знайшло прихисток на Волині

У 70 років двічі тікали від війни: як подружжя пенсіонерів із Краматорська знайшло прихисток на Волині

Рідні майже два роки чекали на диво: історія загиблого воїна з Волині Максима Бурика
історії війни

Рідні майже два роки чекали на диво: історія загиблого воїна з Волині Максима Бурика

Любив життя, дружину і трьох синів: спогади про 39-річного Героя з Волині Романа Лисюка

Любив життя, дружину і трьох синів: спогади про 39-річного Героя з Волині Романа Лисюка

Повертається додому «на щиті»: у Луцьку проведуть в останню дорогу Андрія Профорука

Повертається додому «на щиті»: у Луцьку проведуть в останню дорогу Андрія Профорука

У Луцьк «на щиті» повертається воїн Юрій Наплета, якого понад два роки вважали зниклим безвісти

У Луцьк «на щиті» повертається воїн Юрій Наплета, якого понад два роки вважали зниклим безвісти

Він мріяв творити скульптури, але став на захист України: історія «Маестро» з волинської 100-ї бригади
історії війни

Він мріяв творити скульптури, але став на захист України: історія «Маестро» з волинської 100-ї бригади

Коровай, який мав стати окрасою майбутнього весілля, несли на кладовище: захисник з Волині загинув разом із трьома побратимами
історії війни

Коровай, який мав стати окрасою майбутнього весілля, несли на кладовище: захисник з Волині загинув разом із трьома побратимами