Дев’ять місяців його вважали зниклим безвісти: спогади про 31-річного Героя з Волині

Спогадами про Героя поділилися на платформі Меморіал Героїв.

Роман народився 21 грудня 1992 року в селі Хотешів на Волині. Закінчив місцеву школу. У Луцькому професійно-технічному училищі №6 опанував фах кухаря-кондитера. Працював за кордоном. У вільний час займався будівництвом власного будинку. Любив грати у футбол і дивитися матчі.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Роман був у Польщі. Без вагань він повернувся в Україну. У березні 2024 року став до лав 100-ї окремої механізованої бригади. Обіймав посаду стрільця-гранатометника у 51-му батальйоні.

«Рома дуже змінився, коли пішов на службу. Став надзвичайно вмотивованим. Переживав, щоб чимось мене не злякати, тому ніколи не розповідав про свою службу. Лише питав, як справи вдома. Мені його зараз дуже не вистачає. Коли ми останній раз говорили по телефону, в мене були погані передчуття, бо голос його звучав зовсім по-іншому. А за три дні до того, як нам повідомили, що тіло в морзі, я говорила, що скоро Рома повернеться додому. Звʼязок між нами зберігається й надалі, адже було багато прикладів того, як він і після загибелі продовжує мене підтримувати й оберігати. Наразі я продовжую його справу і сьогодні стою у війську за двох», – сказала дружина Оксана.

Поховали воїна на кладовищі в рідному селі Хотешів.

У Романа залишилися дружина, мати, брат і четверо племінників.

Читайте також: 

• Загинув разом з побратимом під час штурму ворогом позицій: спогади про молодого Героя з Волині Сергія Ющика
• «Я залишуся на Волині, бо навіки тут мій Богдан»: спогади про 24-річного Героя
• Батько п'ятьох дітей, який став на захист України: історія полеглого Героя з Волині Богдана Світача