Вагітну дружину з донькою відправив до Польщі, а сам пішов у військо: секрет стійкості піхотинця з Луцька
Пан Денис з Луцька з перших днів повномасштабного вторгнення захищає свою країну заради безпеки своїх найрідніших - коханої дружини та діток.
-Я змінив багато робіт, працював в Україні та закордоном, вів власний бізнес – все заради моїх найдорожчих людей: дружини та донечки. І таки збудував будинок, посадив на своїй землі дерево і вже з дня на день чекав народження сина, щоб вдруге стати найщасливішим батьком у світі…
Початок 2022 року мав стати радісною віхою в житті Дениса. Та насолоду життям розірвали ранкові вибухи. Ворог почав повномасштабне вторгнення… І чоловік взяв зброю, щоб захистити своє, розповідають у бригаді.
Вагітну дружину з донькою Денис відправив до Польщі, а сам лишився у Луцьку та приєднався до одного з підрозділів охорони, де зустрів багато знайомих. Близько місяця чоловіки прикривали об’єкти критичної інфраструктури, а потім долучилися до бойових підрозділів. Так Денис потрапив до 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.
– Все почалося з шикування. Командир нашого підрозділу охорони запитав, хто бажає долучитися до бойових бригад. Потрібно було кілька десятків добровольців, але зголосилися майже всі. Я був серед них. Ми рушали наступного дня.
Денис приєднався до одного з новостворених піхотних підрозділів Князівської бригади. Ситуація на передовій була складна, але всі воювали відчайдушно – труднощі з лихвою компенсувала жага вигнати ворога.
– Мій перший бій в Князівській бригаді відбувся під Соледаром. Тоді по ворогу випустив свою першу автоматну чергу. Я зробив це неідеально, але з чітким розумінням за що летить кожна куля. Бо якщо нам з побратимами і дещо бракувало підготовки, але точно не єдності та рішучості. І завдяки цьому ми були ефективні.
В наступні роки Денис разом з побратимами оборонявся, наступав та контратакував у багатьох боях на Донеччині та Харківщині.
Секрет стійкості Князівського піхотинця, на думку нашого побратима простий: «Вміти працювати в команді, бути універсальним та щиро любити те, що захищаєш».
Читайте також:
- «Найважче під час лікування - відпроситися до побратимів», - боєць волинської бригади
- Заради мирного неба для сина: танкіст волинської бригади - десять років на війні
- «Перші рядки народилися під час прощання з Юрієм Руфом»: воїн 14-ї бригади Руслан про шлях від сцени до окопів
Будь в курсі усіх новин
