Що б не готував, а найсмачніші страви - з дитинства: інтерв’ю з луцьким шеф-кухарем

Напередодні новорічних свят журналісти ВСН підготували добірку вишуканих страв, продукти для яких є бюджетними та продаються у звичайних супермаркетах. Такими авторськими рецептами поділився талановитий шеф-кухар популярного ресторану «Моджо Скай Гарден» Андрій Шевчук. Під час спілкування кулінар розповів власну історію: як обрав кухню замість професійного спорту, що готує вдома для рідних, чи має шефів - кумирів та як ставиться до шкільного меню Клопотенка.

- Андрію, чим відрізняється ресторанна їжа від домашньої?

- На кухні я вже понад 17 років. Працював і у країнах Європи. Цікаво те, що з однакового набору продуктів, готуючи одну й ту саму страву, в кожного кухаря вона вийде іншою на смак. Так само й у господинь, які готують для близьких.

До прикладу, ресторанна їжа готується чітко за рецептом та вказаними технологіями. Проте, кожен шеф може додати щось від себе. Вдома - це інший підхід, адже враховуються смакові вподобання домашніх.

- Які страви готуєте вдома, для рідних?

- Моя родина любить звичні, прості страви. Їх і готую. Але зауважу, у мене в холодильнику завжди є печені яблука, я додаю їх до різних страв, виходить цікаве поєднання. До прикладу, тартар із оселедця та печеного яблука. Це просто, але надзвичайно смачно. Загалом моє бачення хорошої страви - це відчувати смак кожного інгредієнту, щоб вона не була перевантажена спеціями чи зайвими продуктами. Дуже важливо відчувати цей баланс.

Я щиро радію, що наша українська кухня розвивається, і вдома люди все частіше готують з регіональних продуктів чудові страви. Адже, щоб створити страву з делікатесних інгредієнтів, достатньо їх мати. А вміти зі звичних продуктів створити щось цікаве - потрібна фантазія та творчість. На кухні взагалі не обійтися без креативного мислення.

- Чи пам'ятаєте момент, коли вирішили, що кулінарія - ваше покликання?

- Коли я закінчував школу, мав бажання професійно займатися спортом. Я відвідував чимало секцій: і багатоборство, і кіокушинкай карате. Дуже любив змагання на малі дистанції бігу, на 100 - 150 метрів. Але спорт - спортом, а скільки я пам'ятаю себе, завжди цікавився кулінарією. У 8 років випікав пісочне печиво за рецептом з книги. Я дуже любив відтворювати страви з таких книг, бачив рецепт і хотів приготувати, вийде чи ні? Також моя мама та бабуся надзвичайно добре готують.

- Тож вирішили професійно займатися кулінарією.

- Так, я навчався у Луцьку на кухаря. Вважаю, що робота повинна приносити задоволення, тоді буде позитивний результат. Потрібно займатися тим, що ти дійсно любиш. Ми навчалися ще за літературою минулих видань, а коли дійшла справа до практики, виявилося, що технології вже новітні. Наприклад, той самий слайсер, яким можна тонесенько порізати продукт. То було справжнє здивування.

- Яка ваша улюблена страва? Чи є взагалі така?

- Є, але ви будете сміятися. Насправді, я люблю домашній кисломолочний сир зі сметаною та полуницею. Для мене це дуже смачно. Я і готував, і куштував чимало різних продуктів, але досі найкращі страви - ті, які смакували в дитинстві. До прикладу, парові вареники з солодким сиром. Вони надувалися такі високі, зі сметаною... це надзвичайно!

- Вже зрозуміло, що найбільше любите українську кухню. А з кухонь світу яка вам ближча?

- Українська - так, найулюбленіша. А зі світових - я залишився на класичному варіанті, - це французька. Вона дійсно королева кухонь. Більшість технік народилися саме у французькій кухні. Італійська мені подобається по-своєму своєю простотою. Японська також імпонує, там цікава обробка продуктів і багато риби. До речі, я завжди надаю перевагу саме рибі, а не м'ясу. Більше полюбляю морепродукти.

- Чи є у кулінарному світі для вас кумир?

- Я стежу за багатьма відомими кулінарами, мені цікаво, хто що робить, але такого, щоб я на когось рівнявся - немає. Для мене не цікаво робити те саме, повторювати за кимось.

Загалом дуже важливим є оточення: якщо ти спілкуєшся з неординарними, цікавими людьми, працюєш в колі таких людей - постійно народжуються нові ідеї, з'являються інші кути погляду на звичні продукти та страви.

- Яка ваша думка стосовно меню у школах? Воно змінилося і є багато різних поглядів на це.

- Насправді мені подобається, що у шкільному меню значно зменшили додавання цукру, солі. На сьогоднішній день - це велика проблема у харчуванні. Можливо, не всім одразу сподобалося це меню, але завжди будуть ті, хто скаже, що «супер», і завжди будуть ті, які хейтять, але навіть не спробували.

Звісно, потрібен час, щоб воно достатньо інтегрувалося, але зміни запрацювали, і це вже добре. Також починати привчати дитину до правильного харчування потрібно у сім'ї. Звісно, якщо дитина вдома постійно їсть цукерки, то їй не сподобається звар з натуральних фруктів без цукру. Але я підтримую такі зміни, мені подобається це меню.

- Які поради можете дати тим, хто хоче пов'язати своє життя з кулінарією?

- Я вважаю, що неважливо скільки людині років. Якщо вона вирішила пов'язати своє життя з кулінарією - ніколи не пізно навчатися. Головне - це бажання. Тим паче в наш час, коли інформаційних джерел є дуже багато. Я також постійно вчуся, адже кожен продукт відкривається з часом, з практикою. До прикладу, томати. Хтось скаже: та це ж просто помідори. А насправді їх є більше 20 видів, кожен з яких має свій смак, свою консистенцію. Тобто потрібно цікавитися, вчитися, практикувати, експериментувати і все це на постійній основі.