«Війна торкнеться кожного», - боєць волинської бригади звернувся до чоловіків, які уникають служби в армії

«Війна торкнеться кожного», - боєць волинської бригади звернувся до чоловіків, які уникають служби в армії

Боєць волинської бригади Сергій родом із Житомира. У 2010 році закінчив військову кафедру за програмою підготовки офіцерів запасу та отримав первинне офіцерське звання, попередньо пройшовши практику в одній із механізованих бригад.

Історію бійця розповіли у 100 ОМБР.

У 2022 році після початку повномасштабного вторгнення отримав повістку та без вагань став до лав Збройних Сил України.Нині Сергій очолює підрозділ, завданням якого є прикриття піхотинців, знищення ворожої техніки та особового складу.

Бойові побратими позаочі називають їх «Богами війни». Звісно, мова йде про артилерійську батарею артилерійського дивізіону 100 омбр. Основним знаряддям успішного виконання бойових завдань у воїна та його колег є богиня української артилерії – самохідна артилерійська установка 2С22 «Богдана».

«Найголовніше в моїй роботі – зберегти життя особового складу. На це впливає чимало факторів: швидкість відпрацювання по цілі, стеження за небом для виявлення ворожих дронів, своєчасне віддання наказів і, звичайно, мобільність», – розповів про особливості роботи Сергій.

«Завжди перші. Завжди в ціль». Так офіцер описує свій бойовий колектив і одразу ж додає, що запорука успіху підрозділу, який він очолює, полягає в людях, які мають одну на всіх спільну мету – ПЕРЕМОГУ.

«Мої хлопці – це професіонали, які розуміють один одного з півслова. Кожен з них за час повномасштабного вторгнення здобув чималий бойовий досвід служби в артилерії», – говорить молодий командир.

Разом із тим, Сергій не розуміє чоловіків, котрі за будь-яку ціну намагаються уникнути служби в армії.

«На мою думку, ховатися безглуздо, адже війна торкнеться кожного. Краще самотужки обрати підрозділ, який тобі до душі та допомагати будувати шлях до Перемоги», – поділився думками Сергій.

Після війни герой планує повернутися до рідної домівки, де на нього з нетерпінням чекає мама Наталія Василівна, та під мирним українським небом збудувати сім’ю.

Читайте також: 

Можливо зацікавить

«Мамулька, я тобі все розкажу потім»: волинянка другий рік живе надією, що її син повернеться з війни
фото

«Мамулька, я тобі все розкажу потім»: волинянка другий рік живе надією, що її син повернеться з війни

«Прослужив лише чотири з лишком місяці»: Герой Валерій Гаржа з Волині загинув під час ворожого обстрілу
історії війни

«Прослужив лише чотири з лишком місяці»: Герой Валерій Гаржа з Волині загинув під час ворожого обстрілу

«Так подобається, як воно все горить, вибухає»: історія «Магістра» з волинської бригади
історії війни

«Так подобається, як воно все горить, вибухає»: історія «Магістра» з волинської бригади

«Війна міняє всіх, вона калічить душі, життя, і час від неї не лікує»: історія молодшого сержанта Андрія Заікіна з Луцька
фото

«Війна міняє всіх, вона калічить душі, життя, і час від неї не лікує»: історія молодшого сержанта Андрія Заікіна з Луцька

Повернувся з Італії, щоб захищати Україну: історія Павла з волинської бригади
фото

Повернувся з Італії, щоб захищати Україну: історія Павла з волинської бригади

Вчитель за професією, інженер за покликанням: історія капітана з Волині із позивним «Лукич»
історії війни

Вчитель за професією, інженер за покликанням: історія капітана з Волині із позивним «Лукич»

Після ампутації ноги переїхав на Волинь та знайшов роботу: історія захисника
історії війни

Після ампутації ноги переїхав на Волинь та знайшов роботу: історія захисника

«Вивів екіпаж під обстрілом»: спогади про Героя України Тараса Чайку з Волині

«Вивів екіпаж під обстрілом»: спогади про Героя України Тараса Чайку з Волині

«Не здавав жодної позиції»: історія 50-річного десантника, який рятував побратимів під ворожим вогнем

«Не здавав жодної позиції»: історія 50-річного десантника, який рятував побратимів під ворожим вогнем