«Війна торкнеться кожного», - боєць волинської бригади звернувся до чоловіків, які уникають служби в армії

«Війна торкнеться кожного», - боєць волинської бригади звернувся до чоловіків, які уникають служби в армії

Боєць волинської бригади Сергій родом із Житомира. У 2010 році закінчив військову кафедру за програмою підготовки офіцерів запасу та отримав первинне офіцерське звання, попередньо пройшовши практику в одній із механізованих бригад.

Історію бійця розповіли у 100 ОМБР.

У 2022 році після початку повномасштабного вторгнення отримав повістку та без вагань став до лав Збройних Сил України.Нині Сергій очолює підрозділ, завданням якого є прикриття піхотинців, знищення ворожої техніки та особового складу.

Бойові побратими позаочі називають їх «Богами війни». Звісно, мова йде про артилерійську батарею артилерійського дивізіону 100 омбр. Основним знаряддям успішного виконання бойових завдань у воїна та його колег є богиня української артилерії – самохідна артилерійська установка 2С22 «Богдана».

«Найголовніше в моїй роботі – зберегти життя особового складу. На це впливає чимало факторів: швидкість відпрацювання по цілі, стеження за небом для виявлення ворожих дронів, своєчасне віддання наказів і, звичайно, мобільність», – розповів про особливості роботи Сергій.

«Завжди перші. Завжди в ціль». Так офіцер описує свій бойовий колектив і одразу ж додає, що запорука успіху підрозділу, який він очолює, полягає в людях, які мають одну на всіх спільну мету – ПЕРЕМОГУ.

«Мої хлопці – це професіонали, які розуміють один одного з півслова. Кожен з них за час повномасштабного вторгнення здобув чималий бойовий досвід служби в артилерії», – говорить молодий командир.

Разом із тим, Сергій не розуміє чоловіків, котрі за будь-яку ціну намагаються уникнути служби в армії.

«На мою думку, ховатися безглуздо, адже війна торкнеться кожного. Краще самотужки обрати підрозділ, який тобі до душі та допомагати будувати шлях до Перемоги», – поділився думками Сергій.

Після війни герой планує повернутися до рідної домівки, де на нього з нетерпінням чекає мама Наталія Василівна, та під мирним українським небом збудувати сім’ю.

Читайте також: 

Можливо зацікавить

«Онукам за кількадесят років не соромно буде розповісти!»: історія бійця волинської бригади на псевдо «Дєд»

«Онукам за кількадесят років не соромно буде розповісти!»: історія бійця волинської бригади на псевдо «Дєд»

«Юнак, який свідомо обрав шлях захисника»: спогади про молодого Героя з Волині Дмитра Швеця
історії війни

«Юнак, який свідомо обрав шлях захисника»: спогади про молодого Героя з Волині Дмитра Швеця

«Я залишаюсь, бо не можу інакше»: історія 60-річного «Джмеля» з 100 ОМБр
відео

«Я залишаюсь, бо не можу інакше»: історія 60-річного «Джмеля» з 100 ОМБр

«Затрофеїти БТР — мрія кожного десантника»: історія бійця з Волині

«Затрофеїти БТР — мрія кожного десантника»: історія бійця з Волині

Лише кілька тижнів пробув у зоні проведення ООС: спікер Сенату Польщі вклонився 20-річному Герою з Волині, який поліг на Луганщині
історії війни

Лише кілька тижнів пробув у зоні проведення ООС: спікер Сенату Польщі вклонився 20-річному Герою з Волині, який поліг на Луганщині

Герою назавжди 23: історія уродженця Волині, який зазнав смертельної травми від влучання ворожого ПТРК
історії війни

Герою назавжди 23: історія уродженця Волині, який зазнав смертельної травми від влучання ворожого ПТРК

Після численних поранень знову на передову: історія бійця волинської бригади
історії війни

Після численних поранень знову на передову: історія бійця волинської бригади

Плакало небо і вмивались слізьми люди: вчитель з Волині вісім місяців безстрашно воював із ворогом і загинув під час обстрілу
історії війни

Плакало небо і вмивались слізьми люди: вчитель з Волині вісім місяців безстрашно воював із ворогом і загинув під час обстрілу

Волинянин 17 років працював на «швидкій», а тепер майже рік евакуює поранених з Торецького напрямку

Волинянин 17 років працював на «швидкій», а тепер майже рік евакуює поранених з Торецького напрямку