«Війна торкнеться кожного», - боєць волинської бригади звернувся до чоловіків, які уникають служби в армії

«Війна торкнеться кожного», - боєць волинської бригади звернувся до чоловіків, які уникають служби в армії

Боєць волинської бригади Сергій родом із Житомира. У 2010 році закінчив військову кафедру за програмою підготовки офіцерів запасу та отримав первинне офіцерське звання, попередньо пройшовши практику в одній із механізованих бригад.

Історію бійця розповіли у 100 ОМБР.

У 2022 році після початку повномасштабного вторгнення отримав повістку та без вагань став до лав Збройних Сил України.Нині Сергій очолює підрозділ, завданням якого є прикриття піхотинців, знищення ворожої техніки та особового складу.

Бойові побратими позаочі називають їх «Богами війни». Звісно, мова йде про артилерійську батарею артилерійського дивізіону 100 омбр. Основним знаряддям успішного виконання бойових завдань у воїна та його колег є богиня української артилерії – самохідна артилерійська установка 2С22 «Богдана».

«Найголовніше в моїй роботі – зберегти життя особового складу. На це впливає чимало факторів: швидкість відпрацювання по цілі, стеження за небом для виявлення ворожих дронів, своєчасне віддання наказів і, звичайно, мобільність», – розповів про особливості роботи Сергій.

«Завжди перші. Завжди в ціль». Так офіцер описує свій бойовий колектив і одразу ж додає, що запорука успіху підрозділу, який він очолює, полягає в людях, які мають одну на всіх спільну мету – ПЕРЕМОГУ.

«Мої хлопці – це професіонали, які розуміють один одного з півслова. Кожен з них за час повномасштабного вторгнення здобув чималий бойовий досвід служби в артилерії», – говорить молодий командир.

Разом із тим, Сергій не розуміє чоловіків, котрі за будь-яку ціну намагаються уникнути служби в армії.

«На мою думку, ховатися безглуздо, адже війна торкнеться кожного. Краще самотужки обрати підрозділ, який тобі до душі та допомагати будувати шлях до Перемоги», – поділився думками Сергій.

Після війни герой планує повернутися до рідної домівки, де на нього з нетерпінням чекає мама Наталія Василівна, та під мирним українським небом збудувати сім’ю.

Читайте також: 

Можливо зацікавить

Довгий час рідні та близькі жили надією, та згодом підтвердилася трагічна звістка: спогади про Героя з Волині
історії війни

Довгий час рідні та близькі жили надією, та згодом підтвердилася трагічна звістка: спогади про Героя з Волині

Вижив після КАБу і знову вчився ходити: історія воїна-добровольця з Луцького району
історії війни
фото

Вижив після КАБу і знову вчився ходити: історія воїна-добровольця з Луцького району

Намагаючись евакуювати полеглого побратима, підірвався на міні. Спогади про Героя з Волині Ігоря Панасюка
історії війни

Намагаючись евакуювати полеглого побратима, підірвався на міні. Спогади про Героя з Волині Ігоря Панасюка

Воював різних гарячих напрямках: історія захисника з Волині Анатолія Михаліка, життя якого забрала війна

Воював різних гарячих напрямках: історія захисника з Волині Анатолія Михаліка, життя якого забрала війна

Три місяці тіло не могли забрати з поля бою: спогади про Героя з Волині, який повернувся додому майже через рік після загибелі
історії війни

Три місяці тіло не могли забрати з поля бою: спогади про Героя з Волині, який повернувся додому майже через рік після загибелі

Як «Заєць» став оператором БпЛА: історія волинянина, який 5 років захищає Україну

Як «Заєць» став оператором БпЛА: історія волинянина, який 5 років захищає Україну

Наприкінці червня мобілізували, а в жовтні того ж року загинув: історія Героя з Волині Сергія Панасюка, якому назавжди 42
історії війни

Наприкінці червня мобілізували, а в жовтні загинув: історія Героя з Волині Сергія Панасюка, якому назавжди 42

Виносила з поля бою не лише поранених, а й полеглих. Спогади про бойову медикиню з Волині
історії війни

Виносила з поля бою не лише поранених, а й полеглих. Спогади про бойову медикиню з Волині

У 20 років — на війну: історія захисника з Луцька, який збиває ворожі «пташки»
історії війни

У 20 років — на війну: історія захисника з Луцька, який збиває ворожі «пташки»