«Я не бачила його загиблим, тому відчуваю, що він живий»: спогади дружини про Героя з Волині, загиблого в полоні

Леонід служив водієм та радіотелефоністом другого окремого стрілецького батальйону. У травні 2022 року він потрапив у полон на Донецькому напрямку. На святі першого дзвоника 2024 року його дружина Тетяна, яка викладає англійську у цій же школі, дізналась про його загибель у російській неволі.

Спогадами про Леоніда Павлюка поділились його учні, колеги та дружина, – пише Суспільне.

Леонід Павлюк навчав дітей у ліцеї понад 30 років, викладав історію в усіх класах. Загалом мав майже 40 років педагогічного стажу. Завжди казав, що війна з Росією буде і до цього потрібно готуватися.

«Почалася війна. Ми всі прийшли до школи, не знали, що робити, розгублені були. Він так само приїхав, походив, покрутився, не знайшов собі місця і десь пішов. Він жив біля військомату, він пішов у військо», — каже директор ліцею Юрій Яблонський.

Леонід Павлюк завжди дотримувався свого слова, каже його учень Роман Кашуба. Він завжди казав, коли розпочнеться війна, то він піде на службу, так і зробив. Вчитель був строгим, але справедливим, каже учень.

У травні 2022 року другий стрілецький батальйон, де служив Леонід Павлюк, був під'єднаний до бригади, що була на Донецькому напрямку біля Лиману.

«Коли він потрапив у Донецьку область, то ми говорили телефоном тільки один раз. Він сказав, що тут дуже важко тут було чути, що там постійно постріли. Він навіть не зміг говорити. Ми говорили буквально хвилину», — пригадує Тетяна Павлюк.

За два тижні прийшло сповіщення, що Леонід Павлюк зник безвісти. Син їздив на Донеччину шукати батька, розповідає Тетяна Павлюк. У зону бойових дій його не пустили, в госпіталях інформації про зниклого безвісти батька також не було.

Перше сповіщення, яке родина отримала, було з російських пабліків у серпні 2022 року, на кількасекундному відеоролику сини впізнали батька. Він перебував у російському полоні.

«Перші звістки від тих, хто повернувся з полону, були, напевно, аж через місяців 8. Мені подзвонив хлопець і сказав, що бачив мого чоловіка, що вони були разом в одній камері. Потім ще були звістки від хлопців, які прийшли по обміну і казали, що чули на перекличках, що він там є», — говорить Тетяна Павлюк.

Директор ліцею, де працював Леонід Павлюк, Юрій Яблонський каже, що спілкувався з рожищанами, які були з ним разом в неволі, то вони розповідали, що вчитель і в полоні уроки історії проводив — розказував про різні історичні події, усі лекції читав українською.

«Ще кілька разів дзвонили звільнені з полону хлопці, казали, що в їхній камері було багато людей, але Льоня з них був найстарший. Ну і, звісно, що проблеми зі здоров'ям, напевно, давали знаки. То вони, добилися дозволу, щоб він в камері в денний час не стояв, тому, що всі вони стояли», — каже Тетяна Павлюк.

В жовтні 2023 року, Тетяна побачила в російських пабліках звістку, що Леонід 1 вересня загинув у полоні. Жінка не повірила, не знайшла підтверджень про це і в українських офіційних джерелах.

«Пробути в полоні понад рік — це багато чого вартує. Не здатися в такому віці, ще й з хворобами, які в нього були. Кожен надіявся на те, що Леонід Вікторович повернеться живим», — каже заступниця директора школи Людмила Зелінська.

Телефонний дзвінок зі сповіщенням, що чоловік загинув Тетяна Павлюк отримала у травні 2024 року. Тіло чоловіка знаходилось у Броварах з жовтня місяця.

«Я не бачила його загиблим, то в мене от чомусь мене переслідує постійно відчуття, що він повернеться, що він живий. Кожного дня, коли приходжу в школу, дивлюсь на портрет, вітаюся з ним. А коли виходжу зі школи, теж дивлюсь на нього, він усміхається. Значить, день був вдалим. Значить, все буде добре», — говорить Тетяна Павлюк.

8 червня 2024 року у Рожищенській громаді попрощалися із загиблим в російському полоні Леонідом Павлюком. Поховали полеглого військовослужбовця на Алеї Слави місцевого кладовища.

Читайте також:

• Став на захист України із синами, повернувся «на щиті» у переддень ювілею дружини. Спогади про полеглого Героя Юрія Пелеха з Волині
• Серце не витримало випробувань війни: історія полеглого спецпризначенця з Волині
• Загинув під час четвертого бойового виходу: Герой з Волині довгі місяці вважався зниклим безвісти