Як у Луцькому районі живе чоловік, який пригнав 400 овець з Донеччини
Володимир Альохін - чоловік, історія якого вразила всю Україну. Він фермер із Донеччини, який під обстрілами пішки гнав півтисячі овець із окупованого села. Вже понад півроку чоловік доглядає свою отару в селі Новостав Боратинської громади Луцького району.
Із Володимиром Альохіним ми познайомилися у вересні минулого року. Він – фермер із Донеччини. Про те, як чоловік з отарою овець пішки вибирався з окупованої Павлівки, чула і бачила вся Україна, - йдеться у сюжеті 12 каналу.
Вже понад півроку Володимир Альохін – на Волині. Спершу доводилося жити в хліві на фермі колеги Василя Мельника. Але із початком зими товариш забрав його до своєї хати.
З моменту нашої останньої зустрічі в житті Володимира змінилося небагато. Хіба, сміється, українських слів трохи вивчив.
«Льог спать 22 фєвраля, а прокинувся 24 лютого»,- каже він.
Місяць тому Володимир Альохін їздив на Батьківщину... за трактором. Він досі сміється, коли згадує, як показував Василю свою сільгосптехніку.
Трактор добряче «покалічений» росіянами і їхньою зброєю. А його рідна Павлівка нині схожа на одну величезну руїну.
«Там залишилося людей 40 у нашому селі. Село розбили вщент. Купа каміння. Тому потрібно буде їхати додому, закочувати рукави та починати все спочатку», - бідкається він.
От тільки якщо село відбудувати можна, то людей, вбитих росіянами, вже повернути ніколи не вдасться.
Згадує, як будучи в окупації йому доводилося спілкуватися з ворогами, просити їх віддати тіла вбитих українців, переселяти людей з однієї зруйнованої хати в іншу.
Поруч Володимира завше його вірні Люся та Рошен. Це із ними чоловік гнав отару із Донеччини.
Нині випасати худобу чоловікові допомагає вже три собаки. Окрім проблем із кормами для овець, є ще одна – інфекція, яка поступово вражає отару. Усе через клімат та вибагливість породи тварин.
Овець нині у Володимира трохи менше, ніж було у вересні.
Роботи, каже, вистачає: тим паче, що окрім своєї худоби донеччанин порає господарство волинського фермера.
Час від часу чоловік навідується до рідних. Старша донька із 14-го живе в Грузії, молодша, з онукою і з дружиною – у Дніпрі.
Після трагедії в Дніпрі він би радий був, аби молодша донька з онукою виїхали за кордон, утім вона чекає чоловіка. Зять Володимира Альохіна – у полоні окупантів. Туди, розказав нам фермер, він потрапив із Азовсталі. Чоловк каже: віддав би за доньчиного чоловіка справу свого життя – усіх своїх овець, утім нині доводиться лише чекати.
Читайте також:
- Переселенка з Херсона відкрила в Луцьку аптеку та планує створити мережу на Волині
- У Камені-Каширському знайшли прихисток понад п’ять тисяч переселенців. У числі тих, хто опинився тут, рятуючись від війни, – і родина Миколи Пилипова із села Баратівка Снігурівського району, що на Миколаївщині. Уже деcятий місяць вона в Поліському краї, а думка в кожного одна: «От прийде весна – й повернемося додому». Бо немає милішого краю від того, де людина народилася й виросла.
- Від будинку лишись руїни: маріуполець з тримісячною донечкою та 5-річним сином поселився на Волині