«Мені не байдуже, що буде з нашою країною», - підполковник з волинської «сотки»

«Мені не байдуже, що буде з нашою країною», - підполковник з волинської «сотки»

Пан Валентин – боєць волинської бригади. У свої 59 років чоловік очолює взвод протитанкових ракетних комплексів та разом із побратимами бореться за свободу нашої країни.

Історію бійця розповіли у бригаді. 

За плечима Валентина, чималий послужний список: тут і строкова служба в повітряно-десантних військах, (через це і обрав собі псевдо «Купол») і ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС, і служба в міліції, з якої пішов у званні підполковника.

За словами Валентина на початку лютого 2024 року його не покидало відчуття тривоги.

«У мене було стійке відчуття того, що має початися щось нехороше. Мені пропонували їхати працювати за кордон, але, пропрацювавши 12 років на оперативній роботі, у мене виробилася інтуїція, і я відчував наближення великої війни, тому не зміг покинути свою країну», – стверджує Валентин.

«Мені не байдуже, що буде з нашою країною», - підполковник з волинської «сотки»

Передчуття не підвело «Купола»…

«Вранці 24 лютого до мене зателефонував син, котрий живе та працює в столиці і сказав: «Тату, війна. Ворожі війська вже під Києвом». Я в той же день пішов до ковельського військкомату і за розподілом потрапив до одного з бойових підрозділів тоді ще 100 ОБр ТрО», – пригадує Валентин.

У складі Ковельського батальйону «Купол» рік провів на Волині, де разом із побратимами облаштовував позиції для охорони та оборони українського кордону на межі з республікою білорусь.

Наприкінці лютого 2023 року Луцький батальйон вибув на виконання бойових завдань під Бахмут. Туди ж вирушив і наш герой.

«Я написав рапорт і поїхав разом із ними. Там ми були до середини літа, а потім нас перекинули на харківський напрямок. Згодом мене забрали назад у ковельський батальйон, який на той момент виконував бойові завдання у Серебрянському лісі», – розповідає «Купол».

Життєвий досвід, спеціальна підготовка, а також інтуїція неодноразово рятували життя Валентину та його друзям.

«Мені не байдуже, що буде з нашою країною», - підполковник з волинської «сотки»

«В серпні минулого року ми заступили на позиції на Торецькому напрямку. По нам активно почала працювати ворожа артилерія. З огляду на дії противника ми розуміли, що готується штурм. В один момент невідоме відчуття підказало мені вирушити до мого побратима «Агронома», який був на СП-шці за кілька десятків метрів від мене. За п’ять хвилин після того, як я вирушив до побратима, в мою СП-шку влучила міна, а я, на щастя, відбувся лише пораненням», – говорить «Купол».

За час повномасштабної війни це поранення стало для Валентина вже третім і, напевно, найскладнішим.

«Після останнього поранення мене хотіли списати зі служби за станом здоров’я. Я довго ходив за лікарем і просив, аби мене визнали придатним і я міг знову вирушити в зону бойових дій. Так, я мав змогу звільнитися і зараз би спокійно рибалив біля дому, але я не можу покинути своїх хлопців, адже ми з ними, як одна велика сім’я. Разом із тим, ще зі служби в десанті маю два життєвих кредо: «Ніхто крім нас» і «Вперед до Перемоги», тож поки мене ноги носять і можу стріляти – буду захищати свою країну», – стверджує Валентин.

«Мені не байдуже, що буде з нашою країною», - підполковник з волинської «сотки»

Попри наявність спеціального офіцерського звання, Валентин не прагне до військових вершин, адже за його словами, до армії він прийшов не за нагородами та званнями.

«Мені не байдуже, що буде з нашою Україною. Зараз мета одна – вигнати загарбників з нашої землі та здобути перемогу», – запевняє військовослужбовець.

Читайте також: 

Можливо зацікавить

На фронті загинув 26-річний Валентин Богатих з Волині

На фронті загинув 26-річний Валентин Богатих з Волині

Попри бронь, добровольцем пішов до війська: історія командира взводу танкового батальйону 100 ОМБР
історії війни

Попри бронь, добровольцем пішов до війська: історія командира взводу танкового батальйону 100 ОМБР

Не лише вправно нищить ворога, а й навчає цьому інших: історія найдосвідченішого воїна волинської бригади
історії війни

Не лише вправно нищить ворога, а й навчає цьому інших: історія найдосвідченішого воїна волинської бригади

У перший день війни пішов добровольцем на фронт: спогади про Героя з Волині Василя Клепенчука
історії війни

У перший день війни пішов добровольцем на фронт: спогади про Героя з Волині Василя Клепенчука

Після поранень – знову на передову: історія захисника з Волині
історії війни

Після поранень – знову на передову: історія захисника з Волині

Нащадок гетьмана, який розгромив московитів під Конотопом, став лікарем «Сталевої Сотки»
фото

Нащадок гетьмана, який розгромив московитів під Конотопом, став лікарем «Сталевої Сотки»

«Хотів жити для донечки, а загинув, рятуючи інших»: історія медика Романа Ткача з Волині
відео
фото

«Хотів жити для донечки, а загинув, рятуючи інших»: історія медика Романа Ткача з Волині

За десять хвилин зібрався і пішов захищати країну: важка хвороба забрала життя 49-річного Героя з Волині Микола Борисюка
історії війни

За десять хвилин зібрався і пішов захищати країну: важка хвороба забрала життя 49-річного Героя з Волині Микола Борисюка

Прощаючись після відпустки з рідними, серцем відчував, що додому живим уже не повернеться: спогади про волинського Героя Володимира Душука
історії війни

Прощаючись після відпустки з рідними, серцем відчував, що додому живим уже не повернеться: спогади про волинського Героя Володимира Душука