Поліська паска: як печуть традиційний великодній хліб на Волині
У селі Проходи Любешівської громади господиня Віра Круковець показала давній і щирий процес випікання — від першого замішування до духмяної, рум’яної паски з печі. Тут усе має значення: і продукти, і настрій, і молитва, і тиша в хаті.
Здавна наші поліщуки святкували найбільше християнське свято — Великдень. І до цього свята завжди випікали особливий хліб — паску, — пишуть на сайті «Нове життя» - новини Любешівщини».
«Для цього брали 2 л пареного молока. Молочко було вже охолоджено до температури 30°. Додавали пів грудочки масла. Маслечко, лимон, яйця — все кімнатної температури. Ще додавали літр цукру, щіпку солі і найголовніший інгредієнт — чорнушку, по-нашому чорний тмин, 200 г. Додаємо дріжджі», — так із молитвою починається заміс тіста.
«Не треба густо розчиняти, треба, щоб як опара була. Отаке рідке тісто, щоб воно підійшло. Воно буде підходити, а тоді буде підміс, а тоді буде заміс. Тісто треба відчувати — рукою і душею», — каже Віра Круковець.
Окрема увага — прикрасам. Пасочку прикрашали прісним тістом.
«Багато муки не треба. Треба, щоб аж рипіло тісто в руках. Як почнеш — і вже тісто відстає від руки, значить, муки вистачає», — ділиться вона.
«У печі теж свої секрети. Вербичку святу кидали в піч, щоб пасочка не загоряла надміру. Свічечки ламали старі теж, щоб бляшки помазати, щоб добре випадало», — розповідає волинянка.
Коли пасочки вже у формах, починається найвідповідальніший момент. У хаті має бути тихо: не можна стукати дверима, сваритися — краще помовчати і помолитися.
«Дай Боже, щоб вдалися пасочки, щоб рік був удалий, щоб закінчилась війна, щоб наші сини всі прийшли додому живі і здорові», — каже господиня.
І ось результат — рум’яні, рівненькі, духмяні пасочки.
Читайте також:
- «Свято радості, життя і Воскресіння»: священник із Луцька пояснив справжній зміст Великодня
- Як правильно підготуватися до сповіді та причастя перед Великоднем
- Печуть самі чи купують: яку паску на Великдень обирають у Луцьку