Понад 25 років присвятив служінню українському народу в лавах міліції і поліції: історія захисника з Волині

Понад 25 років присвятив служінню українському народу в лавах міліції і поліції: історія захисника з Волині

Пан Олександр з лютого 2022 року проходить військову службу в батальйоні Луцького району 100 омбр. Понад 25 років свого життя він присвятив служінню українському народу в лавах міліції, а згодом і поліції, пройшовши шлях від оперуповноваженого до начальника одного із підрозділів.

У 2016 році Олександр у званні підполковника вийшов на пенсію. Проте вже у лютому 2022 року експоліцейський знову вдягнув однострій – цього разу піксельний… Його історію розповіли на сторінці 100 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.

Початок повномасштабного вторгнення зустрів у рідних Ківерцях, там же пішов до військкомату і за розподілом потрапив до 100 бригади.Свій військовий шлях розпочав на посаді старшого водія, але, враховуючи професійний та життєвий досвід, вже невдовзі був призначений головним сержантом одного із бойових підрозділів батальйону.

Вже у війську Олександр обрав собі позивний «Шахматист», адже дуже полюбляє грати у шахи.

«У житті, як і у грі, потрібно прораховувати свої дії на кілька ходів наперед, перш ніж щось зробити. А особливо, коли це стосується людських життів», – розповідає військовослужбовець.

За успішне виконання службових обов’язків наш співрозмовник був нагороджений відзнакою «За оборону рідного краю» від командування бригади, а у квітні цього року Олександр обійняв нову посаду – інструктора штабу.

«Роби те, що повинен, і роби це професійно. Разом із тим, в будь-якій ситуації необхідно залишатися людиною. Тоді і люди ставитимуться відповідно, незалежно від статусу», – запевняє «Шахматист».

Найбільше наш герой прагне повернутися додому із Перемогою, адже там на нього чекає велика любляча родина: дружина Наталія, 14-річний син Богдан та 16-річна донечка Софія, а також батьки: Сергій Михайлович та Катерина Герасимівна.

Разом із тим, Олександр не розуміє людей, які намагаються так чи інакше уникнути служби у Збройних Силах.

«Якщо не стати на захист Батьківщини зараз – потім доведеться воювати за чужу армію і чужі цінності», – переконаний «Шахматист».

Читайте також:

Можливо зацікавить

Довгий час рідні та близькі жили надією, та згодом підтвердилася трагічна звістка: спогади про Героя з Волині
історії війни

Довгий час рідні та близькі жили надією, та згодом підтвердилася трагічна звістка: спогади про Героя з Волині

Вижив після КАБу і знову вчився ходити: історія воїна-добровольця з Луцького району
історії війни
фото

Вижив після КАБу і знову вчився ходити: історія воїна-добровольця з Луцького району

Намагаючись евакуювати полеглого побратима, підірвався на міні. Спогади про Героя з Волині Ігоря Панасюка
історії війни

Намагаючись евакуювати полеглого побратима, підірвався на міні. Спогади про Героя з Волині Ігоря Панасюка

Воював різних гарячих напрямках: історія захисника з Волині Анатолія Михаліка, життя якого забрала війна

Воював різних гарячих напрямках: історія захисника з Волині Анатолія Михаліка, життя якого забрала війна

Три місяці тіло не могли забрати з поля бою: спогади про Героя з Волині, який повернувся додому майже через рік після загибелі
історії війни

Три місяці тіло не могли забрати з поля бою: спогади про Героя з Волині, який повернувся додому майже через рік після загибелі

Як «Заєць» став оператором БпЛА: історія волинянина, який 5 років захищає Україну

Як «Заєць» став оператором БпЛА: історія волинянина, який 5 років захищає Україну

Бійців «Сталевої Сотки» відзначили нагородами за оборону Торецька
фото

Бійців «Сталевої Сотки» відзначили нагородами за оборону Торецька

Наприкінці червня мобілізували, а в жовтні того ж року загинув: історія Героя з Волині Сергія Панасюка, якому назавжди 42
історії війни

Наприкінці червня мобілізували, а в жовтні загинув: історія Героя з Волині Сергія Панасюка, якому назавжди 42

Виносила з поля бою не лише поранених, а й полеглих. Спогади про бойову медикиню з Волині
історії війни

Виносила з поля бою не лише поранених, а й полеглих. Спогади про бойову медикиню з Волині