Замість студентського життя – війна: історія воїна зі «Сталевої сотки», який у 18 став на захист України
Максим зустрів повномасштабну війну, захищаючи диплом, а вже за кілька тижнів вступив до лав ДУК «Правий сектор». У 18 років він пішов воювати, а нині служить оператором БпЛА у 100-й бригаді та не уявляє життя без боротьби за Україну.
Про побратима розповіли на фейсбук-сторінці Сталевої сотки.
«У «Правий сектор» мене покликав товариш, сказав, що є місце. Я залюбки погодився. Згодом я відправився на військові навчання, де мені сказали, що я ще зовсім юний і відправили додому», – пригадує 21-річний Максим.
Невдовзі хлопець отримав звістку про загибель найкращого друга, який воював на Запорізькому напрямку в складі одного з підрозділів сил оборони. Аби помститися за смерть товариша, Максим підписав контракт із ЗСУ.
«В травні 2023 року я підписав контракт. В «учєбку» приїхав з ноутбуком, через що й отримав від побратимів позивний «Хакер. Після навчання проходив службу в складі 1 бригади спецпризначення, а з 2024 року, я – боєць «сотки», – розповідає «Хакер».
Нині хлопець є оператором БПЛА батареї управління та артилерійської розвідки 100 ОМБр, або ж просто «очима артилерії».
За словами Максима, основними якостями фахівця даного спрямування є уважність, цілеспрямованість та посидючість, оскільки доводиться проводити перед екраном в середньому 12 годин на добу. Хоча у своїй біографії боєць має «сторінки», які в майбутньому можуть стати сюжетом крутого бойовика. Одна із таких «сторінок» була написана на Торецькому напрямку.
«На околицях Щербинівки мені довелося брати участь в евакуації побратима. Складність операції полягала в тому, що процес відбувався під час танкової дуелі, так би мовити, між двох вогнів. На щастя, наші танкісти виявилися вправнішими за ворогів і в кінцевому результаті пораненого побратима нам вдалося вивести з поля бою», – пригадує «Хакер».
Контракт Максима зі Збройними силами невдовзі закінчується, втім хлопець налаштований рішуче.
«Незабаром у мене закінчується контракт, але я планую продовжити службу в війську. Я потрапив на війну у 18 років і у своєму житті майже нічого, окрім війни не бачив. Я живу війною. Зараз у мене мета одна: «Захистити свою країну». А ось після Перемоги хочу створити сім’ю – дуже сподіваюся, що моя мрія здійсниться», – говорить Максим.
Читайте також:
- «Рай на землі» в обмін на зраду: історія захисника Зміїного Юрія Кузьмінського з Волині
- Як подружжя Моісеєнків із Запоріжжя виховує 10 прийомних дітей у Луцьку
- «Маємо боротись до перемоги»: історія волинського поліцейського Андрія Сидорчука, в якого воюють син і три брати
Будь в курсі усіх новин
