Зухвалі рейди та десятки знищених цілей: як Роман з Князівської бригади став грозою ворога

Роман із Рівненщини, один із найрезультативніших дронарів 14-ї Князівської бригади, розповідає, як від власного бізнесу перейшов до війни, де кожен його удар дрона рятує життя побратимів і знищує ворога.
Про воїна розповіли на фейсбук-сторінці 14 бригади.
– Посміхнулися, музику на повну – і педаль у підлогу! Нерідко «залітаємо» на позиції просто серед білого дня – тоді, коли ворог найменше чекає. Зухвалість інколи – друге щастя, – жартує Роман.
Він – один із найрезультативніших дронарів Князівської бригади. На рахунку воїна – десятки знищених одиниць ворожої бронетехніки. Піхоту й засоби зв’язку навіть не рахує.
До повномасштабного вторгнення Роман розвивав власну справу на рідній Рівненщині. Але дата 24.02.2022 все змінила.
– Уже з восьмої ранку ми з механіками мого підприємства допомагали 14-й Князівській бригаді. За цей час здружився з багатьма воїнами, тож згодом охоче приєднався до їхніх лав.
Навесні 2023-го Роман уперше взяв у руки «Мавік». Дрон став «очима» підрозділу – з ним легше було маскуватися й точніше наводити вогонь. Згодом воїн почав робити перші скиди. Боєприпасів було небагато, але ворогові перепадало.
Сьогодні Роман уміє знайти підхід до будь-яких цілей – від ворожих бронетехніки й дронів «ждунів» до піхоти, що намагається заховатися в посадці.

Кожен влучний удар для нього – це «мінус» ворог і «плюс» збережені життя побратимів.
– Відпочиваю рідко. Так цікавіше та й час швидше минає. Навіть коли не на позиціях, то роботи вистачає! Зараз головне – більше знищити ворогів та залишитися живим.
На мирне життя Роман має багато планів: набутися, як кажуть, з родиною, відновити свій бізнес, але спершу – добре виспатися хоча б кілька тижнів. І зістригти бороду, як і обіцяв, – після перемоги.

Читайте також:
- Звільнений з полону волинянин – легендарний командир мінного тральщика «Генічеськ»
- Серце кликало назад: 23-річний прикордонник повернувся у стрій та служить на рідній Волині
- Бойові будні перетворюються на вірші: історія військовослужбовця з Волині Олександра Зіняка