«Не встигла подумати про нього – він уже телефонував»: командиру інженерно-саперного взводу з Луцька навіки 25 років

Михайло народився у Луцьку на Волині. З дитинства мріяв стати офіцером. Першим кроком стало навчання у Волинському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні. Спогадами про Героя поділилися на платформі пам'яті Меморіал.

У 2018-му закінчив Національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та отримав омріяне звання лейтенанта. Окрім фахових предметів, молодий офіцер також посилено вивчав іноземні мови: володів англійською та іспанською. Навички удосконалював також під час міжнародних військових миротворчих заходів, які проходили у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки.

Після навчання Михайла скерували до 128-мої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Попри молодість, він був серйозним та відповідальним, а ще чесним та відданим справі.

Побратими згадують, що офіцер завжди казав: «Дрібниць під час виконання будь-якого завдання не має бути, потрібно все прораховувати і передбачати завчасно! І обов’язково – на кілька кроків наперед».

«Надзвичайно важко усвідомлювати, що сина вже немає. Я виховувала його сама, ми відчували одне одного навіть на відстані. Не встигла подумати про нього – він уже телефонує і я чую його співучий тембр: «Привіт, мамусю! Я поряд… Як ти, як бабуся, як Маруся?» Він надзвичайно любив молодшу сестру!.. А ще казав: «Кожен з нас боронить не лише Україну, а й свою родину. «Мам, все, що я роблю, – все про тебе, для тебе, все тобі». Я переконана, що мій турботливий, чуйний і такий лагідний синочок тепер захищатиме мене з Небес. Я вірю у це», – розповіла журналістам мама воїна Анна.

Поховали Героя у Луцьку.

Читайте також:

• «Вчора повідомили, що отримав надважкі поранення, а сьогодні зранку - поранення, несумісні з життям»: спогади про Героя з Волині Петра Хомича
• Планував одружитися після війни: бійцю луцького «Любарта» просять посмертно присвоїти звання Героя України
• Пройшов пекло Іловайську, отримав важке поранення, а в ТЦК вирішили, що то «відмазки»: розповідь про волинського Героя, який загинув смертю хоробрих