Збиває ворожі повітряні цілі: історія уродженця Чернігова, який служить у волинській «сотці»
У цивільному житті боєць волинської «сотки» пан Юрій був машиністом плавкрана в Першому експедиційному загоні підводних та гідротехнічних робіт на Дніпрі у Києві. Працюючи у буквальному розумінні «на воді», чоловік мав відповідне захоплення – риболовлю.
Історію захисника розповіли у бригаді.
– Рибалив і на Дніпрі, і на Десні. Найбільшим моїм трофеєм є щука вагою 10 кіло! Не раз доводилося витягати й чималеньких сомів – на п’ять-шість кілограмів, – згадує Юрій.
Та в червні 2022 року чоловік «поставив на паузу» усі свої «цивільні» справи і захоплення – став до лав Сил оборони. З перших днів служби брав участь у бойових діях.
У травні 2025-го Юрій перевівся до 100 омбр, оскільки чув багато хорошого про бригаду від знайомих, які служили у «Сталевій Сотці».
Вже майже рік уродженець древнього Чернігова служить на посаді командира відділення у зенітній ракетній батареї зенітного ракетного дивізіону 100 омбр. Разом із побратимами збиває ворожі повітряні цілі.
– Маю псевдо «Софрон» – то дружина з донькою мені такий позивний придумали, – усміхаючись, розповідає Юрій, – Здається, це на честь святого Софронія Єрусалимського.
Боєць зізнається, що саме думки про рідних – дружину Ірину, сина-п’ятикласника Кирила та доньку Катерину, студентку магістратури Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого – допомагають йому під час виконання найскладніших бойових завдань.
– Попри увесь драматизм фронтових буднів, ми з побратимами зберігаємо непохитну віру в нашу Перемогу, – впевнено каже «Софрон», – Війна неодмінно закінчиться – і все в Україні буде добре!
Читайте також:
- Отримав поранення і контузію, але замість евакуації рятував побратимів: історія командира з Волині
- Життя забрав ворожий дрон: історія добровольця з Волині, який 320 днів вважався зниклим безвісти
- 28 квітня 2022 - другий день народження: волинянин «Фізо» розповів про перший бій і силу духу на фронті